-9.7 C
Киев
07.02.2021
Image default
Політика

Закон про референдум — як Зеленський змусив слуг голосувати

Руслан Стефанчук тримає табличку із закликом підтримати законопроект про референдум Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Ще будучи кандидатом в президенти Володимир Зеленський обіцяв, що першим же ділом подасть законопроект «Про народовладдя». Після перемоги на виборах глава держави не полишив ідеї про повноцінне впровадження в Україні системи референдумів, однак процес розтягнувся на півтора року. Влітку 2020-го законопроект проголосували в першому читанні, а вже 26 січня Верховна Рада нарешті ухвалила його за основу. До останнього було незрозуміло, чи вистачить у монобільшості голосів і чи не відкличуть законопроект на доопрацювання. Як «слуг народу» погрозами змушували голосувати, що саме ухвалила Верховна Рада і які тепер перспективи «зеленої» фракції — читайте в матеріалі «Апострофа».

«Хто не проголосує — буде виключений»

Пізно ввечері 25-го січня «слуги народу» розходилися після засідання фракції, а ЗМІ вже повнилися чутками і інсайдами. Здавалося, що монобільшість тріщить по швах, а історія з наміром виключити нардепа Олександра Дубинського може стати тим самим детонатором, який таки доб’є фракцію «слуг».

Зранку відразу з декількох джерел з’явилася інформація про те, що керівник фракції Давид Арахамія прямим текстом загрожує депутатам, які відмовляться голосувати за президентський законопроект — в разі непокори їм «світило» виключення з фракції.

«Це — вододіл. По всім, хто не голосує, буде поставлено питання про виключення з фракції «Слуга народу», — написав Арахамія депутатам в робочий чат. Послання адресувалося «групі депутатів, які отримали команду не голосувати за програмну обіцянку президента».

З огляду на чутки про брак голосів для ухвалення законопроекту, його доля виявилася підвішеною в повітрі. До того ж опозиційні партії зробили заяви з вимогою відкликати законопроект на доопрацювання. Виходячи з цього було зрозуміло, що в Офісі президента можуть розраховувати тільки на свої сили і в якості підстраховки на голоси з двох депутатських груп «Довіра» і «За Майбутнє». Подейкують, перша контролюється Рінатом Ахметовим, а друга — Ігорем Коломойським.

В результаті жоден з «слуг» не проголосував «проти», проте двоє утрималися, а ще 18 нардепів були відсутні. Примітно, що група депутатів, яких вважають близькими до Коломойського (Олександр Дубинський, Ольга Василевська-Смаглюк та інші) теж віддали голоси на підтримку. Двоє утрималися — нардепи Микола Сольський і Вадим Струневич, яких вважають близькими до колишнього глави Офісу президента Андрія Богдана. Чи означає це, що їх чекає виключення з фракції?

Як розповів «Апострофу» один з близьких до Банкової політтехнологів, це малоймовірно. «Рубати голови стали б в тому випадку, якщо б законопроект провалився. Там всі все розуміють, тому зараз на такі вибрики, швидше за все, закриють очі, але запам’ятають», — розповів він.

Закон про референдум - як Зеленський змусив слуг голосувати

Результати голосування по фракціях Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Також показово, що «За Майбутнє» не дала жодного голосу на підтримку, зате «Довіра» проголосувала в повному складі. Схоже, що дружба Офісу президента і Ахметова поки що непорушна. Це особливо важливо на тлі майбутнього голосування за призначенням Юрія Вітренка першим віце-прем’єром і міністром енергетики, а також чуток про те, що ахметівське крило в «Слузі народу» вже готове дати голоси за його призначення.

Закон непоганий, але є і ризики

Ще до голосування по закону опозиція висловила низку побоювань, пропонуючи відкликати законопроект на доопрацювання. Зокрема, через надзвичайні повноваження Центральної виборчої комісії, які можуть порушувати Конституцію.

Нардеп від фракції «Голос» Андрій Костенко в ефірі «Апостроф ТВ» пояснив, чому його політична сила не дала жодного голосу на підтримку.

«Ми взагалі вважаємо, що референдум це такий тонкий інструмент, завдяки якому можна і вилікувати, і зарізати. На наш погляд, цей закон порушує Конституцію, тому що там прописується те, що Верховна Рада тепер не є єдиним законодавчим органом. Тепер за бажанням президента або ініціативної групи можна скасовувати або змінювати закони», — сказав він.

На думку експертів, опитаних «Апострофом», в цілому ухвалений закон можна оцінити позитивно, однак побоювання все одно існують.

«ЦВК отримає право остаточного затвердження результатів референдуму. З огляду на те, що ЦВК формується за політичними квотами, існує ризик політизації відповідних рішень або відмови частини членів ЦВК від затвердження результатів референдуму з політичних мотивів, або ж навпаки закриватимуть очі на численні порушення під час голосування, щоб протягнути те чи інше питання», — пояснив нашому виданню колишній заступник голови ЦВК Андрій Магера.

«Безумовно, нинішній склад ЦВК сформований абсолютною більшістю представниками партії «Слуга народу». Але тут питання не в самій партії, а в тому, що будь-яка партія, яка матиме більшість своїх представників в ЦВК, неминуче матиме спокусу використати цей фактор. Але першочерговою проблемою є те, що згідно з Конституцією п. 20 ч. 1 ст. 92, організація і порядок проведення референдумів повинні регулюватися виключно законом, а не рішенням уряду, ЦВК, президента або когось іншого. Тому ці положення, які надають ЦВК повноваження нормативно щось встановлювати, є сумнівними з конституційної точки зору», — вважає Магера.

Також, на його думку, в поточній ситуації війни Банкової і КСУ, закон створює нові ризики «у нинішній ситуації з протистоянням навколо КСУ у зв’язку із небезпекою політизації рішення».

Закон про референдум - як Зеленський змусив слуг голосувати

Конституційний суд України Фото: facebook.com/ConstitutionalCourtofUkraine

За словами голови Комітету виборців України Олексія Кошеля, до закону є й інші зауваження.

«Перше — це механізм проведення референдуму за народною ініціативою. З одного боку, ми побачили досить серйозний запобіжник в 3 млн підписів, однак не закладено ніяких механізмів з перевірки цих підписів. В українській історії вже були випадки, коли просто створюють фабрики зі штампування фіктивних підписів, закриті офіси, де беруться бази даних паспортів, і люди просто за гроші заповнюють підписні листи. На сьогодні єдиним механізмом перевірки підписів можуть бути відділення Державного реєстру виборців. І я вважаю, що можна було б передбачити меншу кількість підписів, але справжніх, а не фіктивних», — пояснив Кошель «Апострофу».

За його словами, закон відкриває шлях до маніпуляцій з боку політичних партій.

«Є ще одне занепокоєння. Ми реально отримали надзвичайно серйозний ризик проведення так званих політичних референдумів. Є ризик того, що референдум буде проводитися просто для актуалізації питань, які будуть співзвучні з порядком денним РФ. Ми вже зараз можемо прогнозувати, що, коли буде підготовлена належна законодавча база, ми можемо очікувати такі питання на референдумах, як скасування закону про декомунізацію, наприклад, скасування мовного закону, або ринку землі тощо. І навіть якщо можна в ручному режимі зупиняти винесення цих питань на референдум, ризики залишаються, тому що ці питання будуть винесені на порядок денний, і це питання, які можуть внести серйозний розкол в українському суспільстві», — спрогнозував Кошель.

Експерт з конституційного права Олександр Марусяк вважає, що ухвалений закон повністю відповідає Конституції України. Однак його турбує концепція електронного голосування, яка викликає серйозні питання.

«Венеціанська комісія надала в цілому позитивний висновок, її рекомендації були враховані. І в цьому законі більше плюсів, ніж мінусів. Єдине, що у мене викликає побоювання, це концепція електронного голосування. Але вона все одно ще не виписана, і незрозуміло в якому форматі це повинно відбуватися, оскільки цей закон відсилає до іншого закону, який, можливо, ще буде ухвалений в майбутньому. Тому я б сьогодні про це не писав, якщо ми зараз не можемо це врегулювати. Щодо побоювань з приводу збільшення повноважень КСУ і ЦВК, то ще під час судової реформи в 2016 році КС отримав ці повноваження. У статті 151 КУ сказано, що КСУ за зверненням президента України або не менш як 45 депутатів дає висновок про відповідність Конституції України питання, яке виноситься на референдум «, — сказав він в коментарі нашому виданню.

«Відносно ЦВК, то ми знову ж повертаємося до Конституції, згідно з якою ВРУ призначає і звільняє членів виборчої комісії за поданням президента. Тому тут більш політичні моменти, ніж юридичні. Цей закон є суто інструментом, і вже як він буде використаний, це питання до нашим політиків. Коли наша влада хоче щось порушити, то її не зупиняє наявність або відсутність референдуму», — додав Марусяк.

Найцікавіше питання в тому, навіщо механізм референдумів потрібен самому Зеленському. Крім очевидного бажання виконати передвиборчу обіцянку, закрадається підозра, що глава держави вже замислюється про свій другий термін. А хороший кандидат в президенти — повинен задавати електорату правильні питання. Тоді і перемога буде…

Джерело

Залишити коментар