7.1 C
Киев
22.11.2021
Image default
Політика

Загибель Павлова та його братів — чим це загрожує для Зеленського

Фото: Апостроф / Колаж

10 листопада у Кривому Розі загинув двоюрідний брат загиблого мера Костянтина Павлова. Ця смерть стала вже третьою в сім’ї і викликала нову хвилю чуток. Як ці трагічні події змінили політичний ландшафт на батьківщині президента і які перспективи висуванця Банкової на майбутніх виборах – читайте у матеріалі «Апострофа».

Недовірлива версія

Трохи хронології подій. 15 серпня у Кривому Розі, на порозі свого будинку був знайдений мертвим мер міста Костянтин Павлов. Тоді поліція заявила, що основна версія – самогубство. Але родичі, колеги та друзі мера не вірять у суїцид – як, втім, і багато городян. Проти такої версії наводять кілька аргументів.

По-перше, відео останніх хвилин життя Павлова, яке силовики злили у мережу, схоже на змонтоване. На ньому незрозуміло, як саме Павлова смертельно поранили.
По-друге, напередодні загибелі Павлов побоювався замаху і просив дружину не підходити до вікон. І сам намагався не виходити на відкритий простір. Не схоже, щоб Павлов збирався вмирати.

По-третє, дуже дивно, що мер, за версією поліції, застрелився в груди — спосіб для суїциду обраний вкрай незручний.

Відповідно, багато жителів Кривого Рогу впевнені, що це було політичне вбивство, яке деякі навіть пов’язували зі спробою Банкової взяти під контроль рідне місто президента. Тим більше, що тиск на мера був: до загибелі мера виконком міськради пережив кілька перевірок із Києва, і саме з ними МВС пов’язує мотив для самогубства Павлова.

Втім, про знайдений компромат нічого, як і раніше, невідомо. А знайдені раніше порушення стосувалися рішень, прийнятих до обрання Павлова.

Разом з тим є й інші непрямі елементи, які можуть мати відношення до справи. 10 серпня, коли Павлов перебував у відпустці із сім’єю, у Кривому Розі сталася неординарна подія. СБУ повідомила про спецоперацію-викриття, ймовірно, найвпливовішого злочинного угруповання Кривого Рогу, яке складалося з місцевих, котрі неодноразово притягувалися до кримінальної відповідальності за особливо тяжкі злочини та відрізнялися особливою жорстокістю методів силового «впливу». Очолював угруповання кримінальний авторитет, який вже понад 10 років відомий у кримінальних колах як «дивлячий» за містом. У результаті правоохоронці затримали ватажка та чотирьох активних членів злочинного угруповання під час отримання чергового «траншу» неіснуючого боргу, просто – за згадане вище здирництво. У ЗМІ як «шеф» банди фігурує Олександр Овчаренко, відомий у кримінальних колах на прізвисько Хіпак, якого називають «смотрящим» за «общаком» у Кривому Розі від дніпровського «авторитету» Наріка. Чи міг Павлов стосуватися цієї банди — невідомо, проте подальші події наводять на погані думки.

Через два місяці, 18 жовтня, стало відомо, що у Кривому Розі виявили мертвим молодшого брата покійного мера, 46-річного Андрія Павлова у його власній квартирі. У поліції причиною смерті назвали отруєння алкоголем. Через місяць повішеним знайшли кузена Бориса Павлова.

В очікуванні фіаско президента

Після третьої трагедії у родині покійного мера питання її наслідків для міста та переформатування політичного ландшафту Кривого Рогу актуалізувалося з новою силою. «Слуга», що взяв самовідвід — секретар міськради Олександр Котляр змішав карти Банкової, по суті, віддавши кермо влади в руки Юрія Вілкула, який рік тому знявся з виборів за станом здоров’я, будучи лідером симпатій городян.

Політолог Олександр Кочетков вважає, що загибель Павлова посилила позиції клану Вілкулів, які й так мали дуже велику політичну вагу в місті.

«Наскільки мені відомо, там була особистісна драма, вона безпосередньо не має відношення ні до політики, ні до якихось злочинів, як про це говорять. Те, що сталося з членами родини Павлова, посилює позиції тандему Вілкулів. Вони й так були неофіційними володарями Кривого Рогу», — каже Кочетков.

Його колега Віталій Кулик звертає увагу, що довіра до розслідування загибелі Павлових дуже низька, і паралельно в місті знижується і рейтинг президента Зеленського.

«Місто вариться у чутках, незважаючи на те, що першого ж дня після вбивства мера були злиті записи з камер спостереження. Опитування показують, що близько 70% городян вважають, що ці записи було змонтовано, і розслідуванню не довіряють. Крім недовіри до слідства, паралельно знижується і довіра до влади, Зеленського. Чинне керівництво міста використовує цю ситуацію на свою користь», – вважає Кулик.

У політичних розкладах Кривого Рогу, безумовно, є ще один впливовий гравець – Рінат Ахметов. Людина, висунута із середовища «Метінвесту», швидше за все, отримає досить високу підтримку на виборах. Інтрига полягає в тому, чи об’єднається представник Ахметова з Вілкулами, з якими олігарх перед місцевими виборами посварився, чи на період майбутніх виборів вони дистанціюються один від одного.

«На вибори може піти і молодший Вілкул, і хтось наближений до їхнього клану, як це було з Павловим. Думаю, співпрацювати після виборів і вирішувати всі у місті будуть Вілкули та Ахметов. А ось влада в особі президента на сьогодні виглядає третім за впливу гравцем у Кривому Розі, і це нагадує мені Харків, де Банкова змушена була не втручатися і не висувати свого кандидата, те саме буде й у Кривому Розі, якщо влада не зробить якихось кардинальних кроків – наприклад, відправить на вибори якусь потужну медійну фігуру. Інакше «слуги» будуть спостерігачами, а не гравцями», — каже Олександр Кочетков.

На думку політичного аналітика Ярослава Макітри, ситуація з Павловим та його родиною буде використана противниками «слуг» під час передвиборчої кампанії.

«Розслідування загибелі Павлових, безумовно, вплине на майбутню кампанію — адже до нього є недовіра, яка переноситься на центральну владу. Фаворитами ж майбутніх перегонів, ймовірно, слід вважати Вілкулов (або їхнього майбутнього ставленика), а з ким вони в майбутньому увійдуть у альянс — з Ахметовим або з Банковою — подивимося», — зазначає Макітра.

Водночас, навіть якщо «слуги» переможуть на виборах, більшість у міськраді точно діятиме не в їхніх інтересах. Як показує досвід інших міст із цього регіону, Бердянська чи Запоріжжя – коли мер не має підтримки більшості, він довго не протримається.

«Кривий Ріг — знакове місто для президента та зона інтересів Ахметова, з яким у Зеленського проблеми. Наразі наближати вибори не зацікавлені ні на Банковій, ні найбагатший українець, ні група Вілкула. Поки всіх все влаштовує. Вілкули фактично контролюють виконком і більшість міськради. Думаю, Банкова спробує підірвати їхні позиції за допомогою «Метінвесту», але це буде після Нового року, інакше медіа-супровід втопиться у новорічних святах. Можлива і бліц-атака на виконком», — стверджує Віталій Кулик.

Як би там не було, яскравого лідера місцеві «слуги» не мають. Юзік, він же Юрій Корявченков, хоч і користується популярністю, але на вибори не піде, бо боїться ризикувати – провал остаточно поховає партію Зеленського у Кривому Розі. Тому Банкова шукатиме варіанти. Самі ж вибори можуть призначити на весну, але це не факт – поки що за це проголосував лише профільний комітет. Тому не виключено, що про них «забудуть», перенісши на рік, за принципом — а там видно буде…

Джерело

Залишити коментар