20.3 C
Kyiv
19.05.2022
Image default
Політика

Війна Зеленського та Ахметова – перемагає Коломойський

Фото: УНІАН

Кабмін почав виконувати так званий закон про олігархів, який став ключовим приводом для жорсткого протистояння між Офісом президента та найбагатшим українцем – Рінатом Ахметовим. Дії уряду не можна назвати продуманими та послідовними. Тут політика влади більше схожа на спробу “стріножити” одних великих підприємців, щоб створити преференції іншим фінансовим групам, на підтримку яких зацікавлена Банкова. Чому спроби уряду реалізувати “антиолігархічну політику” далекі від викорінення дисбалансів у внутрішній політиці та економіці, читайте у матеріалі “Апострофа”.

Антиолігархічний план

У середу, 24 листопада, Кабінет міністрів України в рамках реалізації “закону про олігархи” затвердив план заходів щодо запобігання зловживанню надмірним впливом особами, які мають значну економічну та політичну вагу у суспільному житті.

За таким громіздким формулюванням ховаються глави фінансово-промислових груп (ФПГ), відомі як олігархи.

Рішення було ухвалено для виконання т.зв. “закону про олігархів”.

План, серед іншого, передбачає виконання таких заходів:

– посилення можливостей Антимонопольного комітету та забезпечення справедливого правосуддя;

– припинення імпорту електроенергії з Росії та Білорусі до вересня 2023 року;

– зменшення зловживань олігархами впливом на медіа до грудня 2022 року;

– посилення контролю над фінансовими операціями олігархів до грудня 2022 року;

– мінімізація впливу олігархів на політичні партії та виборчі кампанії до вересня 2022 року;

– приведення рівня тарифів на залізничні перевезення до економічно обґрунтованих до грудня 2022 року.

Пунктів у постанові Кабміну більше. Тут позначено найбільш ключові, які у перспективи можуть суттєво вплинути на внутрішню політику.

Іронія ситуації в тому, що якби ОП та уряд реально працювали над ефективністю Антимонопольного комітету формуванням незалежної судової системи, прийнятий “антиолігархічний” закон був би непотрібним.

“Проблема в тому, що АМКУ при кожному президенті в ручному режимі управляється Банковою, яка тією чи іншою мірою залежить від олігархів. Виходить замкнене коло, в якому неможлива повноцінна робота комітету. Члени АМКУ, згідно із законом, призначаються строком на сім років. За останні сім років рішенням президента було звільнено 11 членів комітету. З них лише двоє самі написали заяву про відставку”, – зазначила в розмові з “Апострофом” Агія Загребельська, яка раніше обіймала посаду Державного уповноваженого АМКУ.

Коломойського не зачепили

Перше, на що звернули увагу спостерігачі, у тексті ухвали не згадувалися напрями, в яких зацікавлений олігарх Ігор Коломойський. Запитань до пана Коломойського назбиралося багато. У тому числі по “Укрнафті”, яку ніяк не можуть “розвести” з олігархом. Більше того, судячи з фактичного схвалення Зеленського під час прес-конференції, Ігореві Валерійовичу хочуть віддати найсмачніші активи головної державної нафтової компанії.

Єдине рішення щодо енергетичного сектора – припинення імпорту електрики з РФ та Білорусі. Навіть якщо залишити осторонь Росію, яка веде проти нас війну, то рішення щодо імпорту з Білорусі є, як мінімум, дискусійним.

“Припинення імпорту електрики з Білорусі саме по собі абсурдне рішення. Йдеться про критично важливе для енергетичної системи країни питання. Аварійні перетікання та можливість провалів в енергосистемі ніхто не скасовував. Також не варто забувати про можливість аварійних відключень енергоблоків на електростанціях. Важко уявити, на що саме можуть розраховувати чиновники, плануючи такі рішення”, – сказав у коментарі “Апострофу” експерт з енергетичних питань Валентин Землянський.

Банкова проти Ахметова

Формально рішення припинити імпорт електрики з РФ і Білорусі може бути вигідним найбагатшому олігарху Рінату Ахметову, який володіє найбільшим електроенергетичним підприємством у країні.

Така версія мала б право на життя, якби не кілька важких “але”. Між олігархом та Офіс президента йде політична та інформаційна “війна”. Ріната Ахметова категорично не влаштувало ухвалення “закону про олігархів” та зняття Дмитра Разумкова з посади спікера.

У підконтрольній олігарху енергетичній компанії ДТЕК впевнені, що їх серйозно “кинули”, не давши належні гроші, отримані від “зелених” євробондів “Укренерго”. Як наполягають у ЗМІ, ідеологом такого рішення був президент Володимир Зеленський. Проти інтересів Ріната Ахметова також направлено пункт підвищення тарифів на залізничні перевезення, який фігурує в постанові Кабміну.

На тлі протистояння ОП з паном Ахметовим виникає напівконспірологічна версія про те, що функціонери Банкової хочуть запустити своїх людей до енергетичного сектору. Припинення подачі електрики з Білорусі та РФ просто дозволить підняти тарифи, отримавши за короткий проміжок надприбутки.

Подібні підозри мали деякі підстави. Офіс президента раніше звинувачували в тому, що Банкова, продавлюючи “закон про олігархи”, націлена на банальний переділ найбільш “жирних” підприємств та секторів економіки.

У результаті хвалена “деолігархізація” звелася до “особливого стану” для одного великого бізнесмена – Ігоря Коломойського, від якого Банкова залежить інформаційно та політично.

“Боротись з олігархатом, заручившись підтримкою Ігоря Коломойського – просто нонсенс. Лідери великих ФПГ мають солідний досвід у бізнесі та політиці. Їх не можна вважати “лохами”, яких можна просто так взяти і обвести навколо пальця, позбавивши активів та впливу. У кожного з них є своя історія відносин із західними інститутами, легальні засоби боротьби, юристи, лояльні групи у владі. Банкова мала можливість у перший рік каденції Володимира Зеленського кардинально змінити правила гри, але час було безповоротно втрачено”, – зазначив у розмові з “Апострофом” політтехнолог Олексій Голобуцький

Війна за “телевізор”

Очевидно, що Рінат Ахметов, який мав справу фактично з усіма президентами, не здаватиметься. На телеканалах, які з ним пов’язують, цілодобово “полощуть” президента, його Офіс та парламентських “слуг”. Хоча пан Ахметов заперечує гостро критичне ставлення редакцій до влади, в окремих сюжетах лояльні до нього медіа “луплять” по Банковій не слабше за канали Віктора Медведчука.

Раніше ОП підозрювали у бажанні відібрати у опальних олігархів телеканали. Наразі такі підозри лише посилилися.

Все йде до того, що Банкова може відкрито звинуватити олігарха у “зловживанні впливом на медіа” – саме таке формулювання міститься у постанові Кабміну.

П’ятий президент, лідер Європейської солідарності Петро Порошенко у цьому плані двічі підстрахувався. Спочатку він на тлі санкцій проти телеканалів пана Медведчука сам у себе “купив” телеканал “Прямий” додатково до “5 каналу”. Потім на початку листопада стало відомо, що колишній “гарант” передав акції телеканалів журналістам, які створили холдинг “Вільні медіа”.

З огляду на вітчизняну практику Петро Порошенко таким чином прагне убезпечити свої активи від можливої “експропріації”. Вперше його серйозно стурбували санкції проти телеканалів ОПЗЖ. Тепер, мабуть, штабісти “Євросолідарності” серйозно побоюються, що “телевізійне протистояння” Ріната Ахметова з Банковою може торкнутися й інших олігархів.

“Контроль над телеканалами – один із чинників політичного впливу олігархів. Деолігархізація передбачала зменшення впливу великого бізнесу на медіа. Враховуючи, що зараз йде інформаційна війна Банкової з найбагатшим бізнесменом, зрозуміло бажання влади позбавити його цього ресурсу. Не виключаю, що в закон про олігархів ще будуть вносити правки, що дозволяють регуляторам без суду відбирати ліцензії у телеканалів”, – зазначив у розмові з “Апострофом” політичний експерт, голова аналітичного центру “Третій сектор” Андрій Золотарьов.

Джерело

Залишити коментар