6 C
Киев
12.04.2021
Image default
Політика

Війна на Донбасі — як Європа і Росія нав’язують Україні кластери

Андрій Єрмак Фото: president.gov.ua

Кремль за допомогою загострення на Донбасі мстить Києву за бажання, з одного боку, вимагати від Москви виконання Мінська, а з іншого — не робити в цьому відношенні нічого. Водночас, залежністю Офісу президента від «переговорного процесу» можуть скористатися європейські партнери, тактичні інтереси яких можуть не збігатися з інтересами української влади. Про «кластери» і дивні «миротворчі» ідеї в Берліні і Парижі, читайте в матеріалі «Апострофа».

Бій під Шумами

Обстановка на Донбасі в останні дні різко загострилася. 26 березня на Горлівському напрямку в районі селища Шуми загинули четверо українських військових . Президент Володимир Зеленський, реагуючи на загибель військових, закликав держави-учасників «Нормандського формату» зробити все можливе для збереження режиму припинення вогню.

«Ціна війни — життя наших людей. Мужніх і нескорених. Сьогодні ми знову втратили чотирьох захисників України. Щирі співчуття. Закликаю всіх лідерів і партнерів зробити все можливе для збереження режиму повного і всеосяжного припинення вогню», — заявив глава держави.

Радник глави Офісу президента (ОП) України Олексій Арестович припустив, що Володимир Зеленський може провести переговори з президентом РФ Володимиром Путіним з цього питання. У Кремлі відповіли, що поки не планують таку розмову.

Як наполягає Олексій Арестович, мова поки не йде про вихід України з режиму перемир’я.

«Зараз головним завданням є повернення до повного і всеосяжного припинення вогню. У нас неблагополучно, у нас є проблеми, але режим припинення вогню — це домовленість, досягнута в «Нормандському форматі». Щоб декларувати вихід з нього, повинен бути проведений повний спектр консультацій, і сторони мають визнати, що він фактично не діє. Зараз вектор протилежний — принаймні, три сторони роблять все для того, щоб повернутися до повного і всеосяжного перемир’я», — сказав Олексій Арестович в ефірі каналу «Україна 24».

Він також повідомив, що Володимир Зеленський і керівник ОП Андрій Єрмак провели консультації з лідерами держав «Нормандського формату».

Позиція Олексія Арестович і його шефа Андрія Єрмака грунтується на тому, що «погані» переговори завжди краще «хорошої» війни. Формально все правильно, але у такого підходу є істотний недолік: залежністю Офісу президента від «переговорного процесу» можуть маніпулювати. У тому числі і європейські партнери, тактичні інтереси яких можуть не збігатися з інтересами української влади.

«Кластери» для Єрмака

Минулого тижня російський «Комерсант» опублікував проект «кластерів» — тобто кроків від представників Франції та Німеччини, націлених на прогрес в реалізації Мінських угод. За версією видання, європейські партнери України запропонували легалізувати «народну міліцію» бойовиків, організувати «спільне патрулювання» території ОРДЛО бойовиками і українськими військовими, а також провести вибори на окупованому Донбасі до передачі Києву контролю над кордоном.

Війна на Донбасі - як Європа і Росія нав'язують Україні кластери

Фото: Getty images

«Така послідовність кроків (спочатку вибори, а потім передача кордону) не суперечить Мінським угодами. Проблема саме в тому, що ми їх підписали, але вони нам не вигідні. У них мова йде про вибори до передачі контролю над кордоном. Проблема саме в цій пастці. Україна підписала угоду. Відмовитися від них ми не можемо, щоб нас не звинуватили в зриві мирного процесу, а й виконувати угоди побуквенно не хочемо, оскільки це загрожує серйозними проблемами», — говорить «Апострофу» політичний експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

З точки зору інтересів України, подібні «кластери» — капітуляція в чистому вигляді. Частково рятує ситуацію те, що пропозиції німців і французів були лише основою для розробки окремого українського і російського планів, які, за версією видання, були запропоновані в лютому. Російський і український плани деталізували франко-німецький «кластери». Причому, Київ змінив послідовність кроків реалізації, а також відмовився використовувати вираз «особливий статус» при описі політичних перспектив реінтеграції ОРДЛО.

Коли «Комерсант» опублікував матеріал, частина українських спостерігачів припустила, що це — чергова російська «качка», мета яких підірвати довіру Німеччини, Франції та України. Андрій Єрмак своєю заявою підтвердив, що франко-німецькі «кластери» мали місце.

«Позитивний момент полягає в тому, що опублікований матеріал підтверджує мою попередню заяву, яка чомусь була поставлена під сумнів представниками Росії. Я нагадаю, що говорив про те, що план мирного врегулювання, створений на базі німецько-французького проекту і доопрацьований українською стороною, лежить на столі у російської делегації», — заявив глава ОП в одному з інтерв’ю.

«Київ і Москва брешуть один одному»

З огляду на, що франко-німецькі ініціативи передбачають активізацію «Мінського процесу» за рахунок інтересів України, то інших «позитивних моментів» в них не спостерігається. Як наполягає Андрій Єрмак, російська влада, «зливши» в ЗМІ пропозиції європейців, «порушили існуючу етику внутрішніх домовленостей». Росіяни відповіли Києву атакою під Шумами, видавши керівнику ОП дзвінкий ляпас.

«Мета плану («кластерів», запропонованих німцями і французами, — «Апостроф») — суто технологічна. Париж і Берлін намагаються уникнути війни і показати всередині своїх країн результат у зовнішній політиці. Київ подав свої зауваження до цих «кластерів». Андрій Єрмак сказав, що саме в цьому полягає спільний україно-німецько-французький план, який подали на розгляд росіянам. Тепер він робить вигляд, що РФ цей план відкидає, хоча сама Україна в реальності його не підтримує. РФ і ОРДЛО подали свої зауваження, що не розглядаються Києвом. Всі сторони намагаються один одного переграти, постійно одна одній брешуть, публічно займаючи одну позицію, а не публічно — іншу», — пояснив у розмові з «Апострофом» керівник Українського інституту політики Руслан Бортник.

Війна на Донбасі - як Європа і Росія нав'язують Україні кластери

Путін, Макрон, Меркель і Зеленський Фото: Getty images

Дипломатичний тупик

Київ і Москва опинилися в глухому куті саме тому, що кожна сторона по-своєму трактує політичну частину «Мінська» і також переговорний формат. Україна зацікавлена обговорювати політичні питання в рамках Нормандського формату, де можна досягти угод на рівні глав держав. РФ, постійно називаючи себе «лише посередником», навмисно намагається затягнути всіма політичними питаннями в ТКГ, посадивши Київ на «прямі переговори» зі своїми маріонетками.

Так звана «консультаційна рада», яку обговорювали Андрій Єрмак і Дмитро Козак, планувалася як додатковий майданчик по «діалогу» з бойовиками. Вкрай ризикована для України «рада» не виникла; але Кремль і далі буде нав’язувати Києву «прямі переговори», продовжуючи обстріли і вбивства українських громадян. Недавні атаки бойовиків під Шумами — типовий приклад такої тактики.

Як повідомив 30 березня представник України в ТКГ, журналіст Сергій Гармаш після засідання робочої групи ТКГ, представники ОБСЄ абсолютно навмисно садили за стіл переговорів представників так званих «ДНР-ЛНР».

«Сьогодні було унікальне засідання робочої групи з політичних питань ТКГ. Перші чотири години переговори йшли у вигляді двосторонніх консультацій модератора від ОБСЄ з представниками сторін в двосторонньому форматі. Потім, приблизно півгодини, була «неофіційна інформаційна зустріч» офіційних представників делегацій. І тільки останні півгодини — проходило офіційне засідання робочої групи. Головний підсумок — переговорний процес не зірвано. Хоча на сьогоднішній день у мене є вже чітка впевненість, що всі зусилля російської сторони спрямовані не на мирне врегулювання конфлікту, а на створення умов, коли у нас здали б нерви і ми перші вийшли з переговорів. Ніколи! Ніколи ми не дамо можливості Росії звинуватити нас у зриві процесу до якого прив’язані санкції проти РФ! І важливий момент: і в двосторонніх консультаціях з модератором, і на неофіційній нараді представників делегацій брали участь так звані «представники ОРДЛО» з російськими паспортами. Тобто, ОБСЄ самовільно, в порушення Мінських угод, порушило тристоронній формат переговорів, наділивши статусом делегацій/сторін переговорів запрошених (до речі, до сьогоднішнього дня не зрозуміло — ким) з ОРДЛО російських громадян», — зазначив Гармаш.

«Києву спочатку слід було жорстко встановити, що в ТКГ обговорюються питання безпеки та гуманітарні теми. Поки припинення вогню повноцінно не працює, говорити про реалізацію політичної частини «Мінська» немає сенсу. Всю політику слід було винести в «Нормандський формат». Замість цього ми маневрували, і лише в цьому році почали натякати на такий сценарій, розраховуючи на участь США в «нормандської форматі», — говорить Ілія Куса.

«Нормандський прорахунок» Єрмака

Участь американців в «нормандському форматі» в нинішніх умовах є малоймовірною, незважаючи на те, що нова адміністрація Джо Байдена проголосила курс на «повернення» Вашингтона в глобальну політику після «ізоляціоністів» Дональда Трампа. До того ж проти участі американців в цьому форматі висловлюється Росія.

«Під час перебування Курта Волкера спецпредставником Держдепу по Україні, США за допомогою човникової дипломатії впливали на переговорний процес в «Нормандії». Джо Байден, скоріше за все, повернеться до про-активної позиції США по створенню додаткових переговорних майданчиків, але говорити про їх прямому залученні в «нормандський формат» немає сенсу. В тому числі, тому що у Києва немає політичної волі для модифікації цього майданчика, а у європейців — немає особливого бажання», — сказав «Апострофу» керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.

Якщо в ОП розраховували розморозити переговорний процес по Донбасу за допомогою залучення США в «Нормандський формат», то на Банковій прорахувалися. Історія з «кластерами» і загибель українських військових під Шумами — проміжний підсумок діяльності Андрія Єрмака, який перетягнувши на себе «напівпрезидентські» повноваження, намагався самостійно «рулити» зовнішньою політикою, але, схоже, ризикує провалити весь цей напрямок.

Джерело

Залишити коментар