8.6 C
Киев
14.04.2021
Image default
Політика

Війна на Донбасі — чи почне Путін новий наступ — Новини України

Російська бронетехніка біля Донецьку, 2015 рік Фото: Getty Images

Минулого тижня, глава президентського Офісу Андрій Єрмак на онлайн-зустрічі радників лідерів «нормандської четвірки» запропонував ухвалити спільну заяву про повернення до режиму повного припинення вогню, яке зараз де-факто перестало діяти. У відповідь заступник глави адміністрації президента РФ Дмитро Козак висунув вимоги, які не влаштували українську сторону. Київ і кремлівські бойовики ОРДЛО звинувачують одного в обстрілах та провокаціях. Москва використовує агресивну риторику, даючи зрозуміти, що при нагоді «допоможе» Донецьку і Луганську. Серйозна ескалація можлива в кінці квітня — початку травня, коли підсохне грунт і можна буде повною мірою використовувати техніку. Чи можлива «маленька переможна війна»? Відповідь на це питання — в матеріалі «Апострофа».

«Коридор» до Криму

Відносини Києва і Москви загострилися в усіх напрямках. Останні боязкі надії росіян «дотиснути» Київ в питаннях води для Криму, а також «особливого статусу» для Донбасу померли з першими санкціями проти скандального кума президента РФ Віктора Медведчука. Президент Володимир Зеленський перейшов політичний Рубікон, за яким колишній діалог з кремлівським лідером Володимиром Путіним стало неможливим.

Москва у відповідь загострила обстановку в окупованому Криму і в ОРДЛО. ФСБ затримала на півострові журналіста «Радіо Свобода» Владислава Єсипенка, назвавши його агентом українських спецслужб, який займався збором інформації. За версією окупантів, у затриманого в автомобілі знайшли вибуховий пристрій. Слідом ФСБ повідомила про затримання в Геленджику і Ярославлі 14 учасників «українського радикального руху». У затриманих нібито знайшли холодну зброю, засоби зв’язку, інструкції з виготовлення бомб та вогнепальної зброї.

Москва зазвичай ловить в Криму «українських терористів» перед черговим політичним загостренням. Знову виникли побоювання, що росіяни, які з початку окупації не можуть вирішити в Криму водну проблему, ризикнуть пробити «сухопутний коридор» в Херсонську область.

Глава української делегації в ТКГ, перший президент України Леонід Кравчук заявив в недавньому інтерв’ю, що питання води для Кремля стоїть гостро і просто так його росіяни не залишать. «Це буде один з поштовхів для Росії пробити дорогу звідти в Україну. Херсон, Маріуполь — цю частину вони хочуть якось пробити, щоб забезпечити Крим водою», — сказав Леонід Кравчук.

Агресивні натяки озвучив окупаційний «глава республіки» Сергій Аксьонов, заявивши, що поточний рік нібито стане «переломним» в питанні водопостачання півострова.

Утім, як вважають експерти, росіяни (як і на початку року) лише агресивно блефують, щоб вивести владу України з рівноваги.

«Для того, щоб подати воду до Криму, потрібно брати шлюзи, а для цього напрямок удару повинен йти по лінії Мелітополь-Енергодар. Другий напрямок — наступ на Херсон. Ударне угруповання повинно бути в межах 100 тис. людей, оскільки фронт буде дуже глибоким. Йдеться про повноцінну війну, за яку Кремль в першу чергу буде покараний з боку ЄС на чолі з Німеччиною, яка категорично не зацікавлена в масштабному конфлікті в Європі і нових потоках біженців», — сказав у розмові з «Апострофом» військовий експерт Олег Жданов.

Чи підуть в Москві на це? Зараз, як відзначають спостерігачі, у кремлівського керівництва бойовий дух не на найвищому рівні, але докладніше про це нижче.

Замороження Нормандського формату

Москва намагається шантажувати і тиснути політично, блокуючи роботу в Нормандські форматі. Російська влада вимагає виконати домовленості, які були досягнуті на паризькому саміті лідерів України, Франції, РФ та Німеччини в грудні 2019 року.

Йдеться про проведення місцевих виборів в ОРДЛО (за кремлівським сценарієм) і повернення контролю над кордоном, чого росіяни категорично не хочуть робити до голосування. Також не вирішено питання амністії та надання «широкої автономії» окупованим територіям.

Війна на Донбасі - чи почне Путін новий наступ - Новини України

Бойовики в Луганську, 2015 рік Фото: Getty images

Росіяни прямо про це не говорять, але вони незадоволені тим, що Офіс президента Зеленського так і не наважився подати воду до Криму. Поінформовані джерела повідомляли, що цю тему неодноразово обговорювали в ОП. Там в тому числі, розглядали воду для Криму як інструмент торгу з виборів на Донбасі, але в результаті не ризикнули реалізувати на практиці.

Без вирішення цих питань, російські переговорники вважають повноцінну роботу Нормандського формату недоцільною.

Як розповів «Апострофу» експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Микола Капітоненко, конфлікт на Донбасі може знову загостритися саме через відсутність прогресу в переговорах.

«І я думаю, що в найближчому майбутньому інакше і бути не може, тому конфлікт повернеться до свого звичного стану, який був до липня місяця минулого року, тобто до оголошення перемир’я», — сказав Микола Капітоненко.

На цьому тлі оптимізм глави ОП Андрія Єрмака виглядає дещо передчасним. Він 10 березня повідомив про готовність плану мирного врегулювання в ОРДЛО. За словами Андрія Єрмака, документ був запропонований німцями і французами, залишилося тільки отримати схвалення російського керівництва. Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков у відповідь заявив журналістам, що в Кремлі нікому невідомо про існування плану, про який говорив Андрій Єрмак.

У четвер, 18 березня, глава президентського Офісу на онлайн-зустрічі радників лідерів «нормандської четвірки» запропонував ухвалити спільну заяву про повернення до режиму повного припинення вогню, яке було оголошено в липні минулого року. Публічної реакції з боку росіяни не послідувало.

«Перемир’я» більше немає

Режим тиші порушується буквально кожен день. Про фактичний зрив перемир’я голосно заговорили ще в лютому. Активних боїв не було, але російські найманці масово використовували БПЛА і вели снайперські обстріли. Ватажки так званої «ДНР» 3 березня заявили про «дозвіл» відкрити по українських позиціях «попереджуючий вогонь».

«Вони (лідери окупаційних «республік»- «Апостроф») транслюють погрози Кремля. Чи буде подальше загострення ситуації? Думаю, що буде, але у вигляді обстрілів і використання важкої артилерії калібру 122-152 мм. Ближче до травня місяця, коли поля підсохнуть, можемо отримати ще й партизанську мінну війну і активність диверсійно-розвідувальних груп», — говорить Олег Жданов.

Для широкого наступу бойовикам в ОРДЛО доведеться підключати російські війська, оскільки сил власних «армійських корпусів» не вистачить, сказав в бесіді з «Апострофу» військово-політичний експерт Микола Белесков.

«Так звані «армійські корпуси» в ОРДЛО мають виключно оборонну функцію, стримування українських сил з метою виграти час для підходу російських військ. Для ведення бойових дій зразка 2014-2015 років необхідні додаткові сили і технічні засоби. Зараз окупантам досить снайперських обстрілів, автоматичного вогню і гранатометів для політичного тиску на Київ», — говорить Микола Белесков.

Війна на Донбасі - чи почне Путін новий наступ - Новини України

Російські бойовики, Донецьк, 2015 рік Фото: Getty images

Кремлівські погрози

Обстановка загострилася настільки, що Леонід Кравчук (зазвичай досить дипломатичний) пригрозив Росії «радикальними кроками», заявивши, що Кремль «не хоче миру на Донбасі».

У російському МЗС «зачепилися» за слова Леоніда Кравчука, традиційно звинувативши у всьому Україну. «Офіційні особи України з завидною регулярністю, особливо останнім часом, свою бездіяльність і відвертий саботаж досягнутих раніше домовленостей щодо врегулювання ситуації на сході країни намагаються прикрити звинуваченнями на адресу Росії і перекласти на нас відповідальність за те, що українська сторона фактично завела переговорний процес у глухий кут», — сказала представник МЗС РФ Марія Захарова.

На її думку, Київ нібито готує силовий сценарій з Донбасу. «Хотіли б застерегти київський режим, «гарячі голови», які його обслуговують або їм маніпулюють, від подальшої ескалації і спроб реалізувати в Донбасі силовий сценарій», — додала Марія Захарова. Втім, чи є сенс зараз починати «маленьку звитяжну війну»?

«У Кремля зараз багато приводів (зовнішніх і внутрішніх) для «маленької війни», але широке вторгнення вглиб України — це дуже поганий сценарій для самої Росії. Ціна на нафту піднялася, але не настільки, щоб Кремлю було море по коліно. Важко сказати, які червоні лінії прокреслені в умах кремлівського керівництва. Очікувати можна чого завгодно, але, якщо судити раціонально, зараз загострення зіграє проти Володимира Путіна. Особливо на тлі жорсткості риторики Вашингтона, слів Джо Байдена, який назвав його «вбивцею». Якщо в 2014 році Володимир Путін на хвилі «Кримнаш» отримав стрімке зростання рейтингів, то зараз такого сплеску «патріотичних почуттів» вже не буде», — зазначив у розмові з «Апострофом» керівник Центру сприяння реформам Георгій Чижов.

Російський історик і політичний аналітик Валерій Соловей в бесіді з «Апострофом» припустив, що зараз у Кремля не вистачить внутрішніх сил для різких дій.

«Раптом з’ясувалося, що немає головного ресурсу — морально-психологічного — для того, щоб приймати ризиковані рішення. Того особистого ресурсу, який був у Путіна в 2014 році, коли він ухвалював рішення щодо України. Ви це називаєте анексією, в Росії це називають поверненням Криму в рідну гавань і початком війни на Донбасі. Зараз цього морально-психологічного ресурсу у російського президента немає», — сказав Валерій Соловей.

Не факт, що на Банковій також ризикнуть піти на велике загострення, не маючи виразної підтримки з цього питання з боку Вашингтона. Американців в цілому влаштовує хиткий статус-кво, що виник на Донбасі, який дозволяє утримувати відносини з Москвою в «точці кипіння» і загрожувати новими санкціями.

Джерело

Залишити коментар