18.1 C
Kyiv
16.05.2022
Image default
Політика

Справа проти Демчишина – чи зуміє влада дістати Порошенка

Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

На тлі постійних скандалів та серйозних іміджевих проблем у Зеленського явно вирішили відвернути увагу від власних провалів. З подачі Банкової слідчі органи взялися за екс-міністра енергетики Володимира Демчишина, від яких нитки тягнуться до п’ятого президента Петра Порошенка та кума Путіна Віктора Медведчука. Чому з високою ймовірністю ніхто з фігурантів “вугільної історії” зрештою не отримає судового вироку, читайте в матеріалі “Апострофа”.

Справа Демчишина

Держбюро розслідувань оголосило у розшук Володимира Демчишина, який обіймав у 2014-2016 роках посаду міністра енергетики та вугільної промисловості. Наприкінці листопада Печерський райсуд Києва дозволив затримати колишнього міністра з метою доставки до суду для обрання йому запобіжного заходу у вигляді арешту.

Раніше слідчі СБУ повідомили пану Демчишину про підозру у скоєнні злочину, який підпадає під статтю 258-3 Кримінального кодексу – сприяння терористичній групі чи терористичній організації.

Слідством встановлено, що тодішній міністр енергетики протягом грудня 2014 – лютого 2015 року видав низку наказів, призначаючи на посади державних підприємств осіб, які перебували на тимчасово окупованих територіях Донбасу. За версією слідства Володимир Демчишин перевищив свої службові повноваження. Він змусив керівників державної енергогенеруючої компанії укласти кілька угод із представниками ОРДЛО. Зокрема, щодо постачання вугілля на загальну суму понад 3 млрд грн.

Ще до того, як Володимира Демчишина оголосили у розшук, екс-заступник генпрокурора Віктор Трепак заявив, що Петру Порошенку можуть висунути підозру у справі про постачання вугілля з ОРДЛО, за якою вже проходять голова політради ОПЗЖ Віктор Медведчук та Володимир Демчишин. За його даними, Офіс генпрокурора активно розглядає таку можливість.

Генеральний прокурор Ірина Венедиктова після тижневого мовчання заявила, що нових процесуальних рішень проти п’ятого президента наразі немає. Хоча сам Порошенко раніше визнав, що у 2014 році в енергетиці склалася критична ситуація та було завдання знайти вугілля “де завгодно”.

“Найбільша інтрига – чи з’явиться в цьому переліку (фігурантів “кримінальних справ” – “Апостроф”) ім’я Петра Порошенка. З огляду на те, що вже вийшли на Демчишина, то п’ятий президент там може з’явитися. Судячи з нервової реакції “Європейської солідарності”, вони розглядають таку можливість. Інше питання – чи наважаться на Банковій дати повний хід цим справам, адже коли кажуть “Медведчук”, то мають на увазі “Порошенко”, – зазначив у розмові з “Апострофом” голова аналітичного агентства “Третій сектор” Андрій Золотарьов.

Нитка Порошенко-Медведчук

Вугілля з окупованих районів Донбасу – лише один із епізодів, у якому фігурують імена п’ятого президента, лідера політради ОПЗЖ та екс-міністра енергетики.

Відповідно до витоків у ЗМІ, Віктор Медведчук та Володимир Демчишин у 2015 році були задіяні у переговорах щодо подачі української електрики до окупованого Криму. Тодішнього міністра енергетики звинувачували у підготовці контракту з росіянами, у якому фігурував “кримський федеральний округ” РФ. Контракт був готовий, але угода зірвалася через початок громадянської блокади півострова.

Загалом вимальовується “енергетичний трикутник”: Володимир Демчишин, Віктор Медведчук, Петро Порошенко.

Якщо вина Віктора Медведчука та Володимира Демчишина буде доведена в суді, то очевидно, що вони не могли приймати рішення з таких педантичних питань без згоди (як мінімум, мовчазної) адміністрації Петра Порошенка.

“У нас і з дрібніших приводів заводили справи за “фінансування тероризму”. Але без особистої участі Петра Порошенка, без його команди СБУ та НБУ та інших структур ці схеми не змогли б працювати. Не виключаю, що згода п’ятого президента не була мовчазною. Петро Порошенко не схожий на людину, яка робить щось просто так”, – додав Андрій Золотарьов.

Мотиви Банкової

Офіс президента, давно замахуючись на Петра Порошенка, поки що не наважилася завдати удару. За останні кілька років проти п’ятого президента було відкрито понад десяток кримінальних справ, зокрема, з подачі екс-заступника голови адміністрації Віктора Януковича Андрія Портнова. Скандальний політик, повернувшись у 2019 році до України, заявив, що Петро Порошенко обов’язково опиниться за ґратами.

У результаті пан Портнов спочатку раптово зник із публічного простору, а потім опинився під санкціями США, тоді як Петро Порошенко продовжив політичну діяльність.

Спочатку лідер “Європейської солідарності” був небезпечним для Офісу Володимира Зеленського як конкурент на прозахідному електоральному полі. Поки що у 2019-2020 роках Андрій Єрмак вкрай безуспішно намагався знайти компроміси з Кремлем щодо Донбасу, ризикуючи суверенитетом, прихильники Порошенка педалювали тему “капітуляції”. У п’ятого президента та лояльних груп вистачало ресурсів для організації щодо масових акцій протесту.

Щойно Банкова перестала грати у небезпечні дипломатичні ігри з Москвою, вуличний актив Петро Порошенко раптово перестав цікавитись “зрадою”. Президентському оточенню цього виявилося достатньо.

“Офіс президента не боїться Петра Порошенка як електорального конкурента. Вони розуміють, що жодного ренесансу у лідера “Євросолідарності” не буде. П’ятий президент закапсулювався в межах 15%, і жодна соціологія не показує можливостей для зростання. Навіть якщо завтра у президента Зеленського рейтинг звалиться до нуля, Петро Порошенко так і залишиться зі своїми 15% базового електорату”, – пояснив “Апострофу” голова фонду “Українська політика” Кость Бондаренко.

Чим далі йшла убік тема “капітуляції”, тим сильніше Банкову мучав кошмар “держперевороту” або олігархічного бунту. Побоювання посилилися після того, як Офіс президента взяв курс на “боротьбу з олігархами”, яка звелася до поділу великого бізнесу на своїх та чужих. Серед “чужих”, крім Петра Порошенка, опинився і найбагатший олігарх країни – Рінат Ахметов.

Насправді оточенню презенту Зеленського, яке підкидає главі держави сумнівні ідеї, варто побоюватися не “перевороту”, а банального саботажу з боку правоохоронців. Мало кому в прокуратурі та ДБР хочеться врешті-решт виявитися крайніми за політично мотивовані справи. Як мало хто з суддів горить бажанням піти стопами скандального судді Родіона Кірєєва, який засудив екс-прем’єра Юлію Тимошенко на сім років в’язниці.

Ризик саботажу?

Низка факторів вказує на те, що справи проти Демчишина, Віктора Медведчука та потенційно проти Петра Порошенка можуть не дійти до вироку суду.

Експерти неодноразово звертали увагу на проблеми із процесуальною чистотою так званих “плівок Медведчука”, на яких персона з голосом схожим на голос голови політради ОПЗЖ обговорює політичні та енергетичні питання з кремлівськими емісарами. У цих записах фігурують непрямі згадки про Петра Порошенка, якому нібито відомий факт таких розмов.

У СБУ можуть бути записи та інших бесід, але постає питання, на якій підставі було видано дозволи на негласні слідчі дії та в рамках якого кримінального провадження?

Важлива деталь – під час судових засідань у “справах Медведчука” прокурори та адвокати не обговорювали деталі записів. З чого можна зробити висновок, що поки що сторона звинувачення не скористалася зазначеними доказами. Не виключено, що в прокуратурі побоюються, що суд просто загорне “плівки Медведчука” як добуті з порушенням процедури.

Офіс президента, прямим текстом заявивши про підготовку “держперевороту”, сам собі вистрілив у ногу. Заява президента Зеленського обросла уїдливими коментарями. Політичні експерти згадали про те, як розвалилася попередня справа про “переворот”, у якій фігурувала тодішній нардеп Надія Савченко.

Подібні факти роблять позицію влади вразливою та демотивують слідчі органи.

“Судді та прокурори розуміють різницю між політичною реальністю та піар-інтересами окремих персон на Банковій. На дворі не 2019 рік, коли у президента зашкалював рейтинг та кредит довіри. Зараз ми бачимо, що судді не приймають щодо Віктора Медведчука жорстких рішень. Офіс генпрокурора може заявити, що вони відкрили 200 або більше справ проти Ріната Ахметова, але це – просто прикриття, імітація. Мовляв, дивіться, ми тут щось робимо, але насправді законних підстав для цього немає”, – зазначив у розмові з “Апострофом” політичний експерт Вадим Карасьов.

Джерело

Залишити коментар