10.5 C
Kyiv
22.05.2022
Image default
Політика

Санкції проти Портнова – чому це не вигідно команді Зеленського

Фото: Getty images

Введення Вашингтоном санкцій проти одіозного екс-чиновника часів Януковича Андрія Портнова вчергове продемонструвало небажання Києва самостійно боротися зі “смотрящими” у корумпованій українській судовій системі. Про те, чому спроби США ускладнити життя українським корупціонерам розбиваються через тихий саботаж з боку Банкової, читайте у матеріалі “Апострофа”.

9 листопада міністерство фінансів США ввело санкції проти забутого широкою громадськістю України одіозного екс-чиновника та тіньового куратора української судової системи Андрія Портнова.

Чому Вашингтон звернув увагу саме на Портнова? В офіційному поясненні Мінфіну США йдеться, що колишній заступник глави Адміністрації Президента при Януковичі Андрій Портнов у 2019 році, тобто вже за нової влади, “культивував широкі зв’язки із судовим та правоохоронним апаратом України за допомогою хабарництва”.

При цьому наголошується, що Портнов “обґрунтовано звинувачений” у використанні впливу на судові рішення в Україні, і намагався отримати контроль над системою правосуддя, домагався призначення лояльних до нього осіб на вищі судові посади, а також здійснював підкуп судових рішень.

“У середині 2019 року Портнов вступив у змову з високопоставленим українським членом уряду, щоб сформувати вищі юридичні інституції країни на користь його інтересів, а також впливати на Конституційний Суд України. Крім того, Портнов був причетний до спроби вплинути на Генерального прокурора України”, – відзначили у Мінфіні США.

“Сірий кардинал” за Януковича

Безумовно, “подвиги” “сірого кардинала” судової системи розпочалися задовго до 2019 року. Юридичну кар’єру він розпочав у 90-ті роки у Луганську – у деяких журналістських розслідуваннях стверджується, що Портнов нібито працював у структурах місцевого “авторитетного” бізнесмена Доброславського.

У 2000-х молодому та наполегливому юристу представилася можливість переїхати до столиці, де він встиг попрацювати у різноманітних важливих та серйозних держструктурах, наприклад, у НКЦПФР, а потім і стати депутатом Ради. Подейкують, це стало можливим завдяки зв’язкам Портнова в оточенні Віктора Медведчука. У цей час його помітили у команді Віктора Януковича, у чию систему він пізніше інкорпорувався.

Отримавши посаду заступника голови АП після перемоги Януковича на президентських виборах 2010 року, Портнов швидко опанував нове місце і став організатором судової “реформи”. Вона передбачала створення Вищого спецсуду у цивільних та кримінальних справах, який поряд із двома іншими вищими спецсудами вирішував, чи піде справа на перегляд до Верховного суду чи ні. Іншими словами, ВС позбавили впливу на судову практику.

Спецзаконом Рада знизила кворум для прийняття рішень у Вищій раді юстиції, яка, будучи повністю підконтрольною владі, масово звільняла неугодних суддів та заповнювала створені таким чином вакансії суддями з Донецької та Луганської областей, яким віддавали керівні посади. Головою ВККС, яка також займалася специфічним відбором суддів, був Ігор Самсін, а одним із членів – голова ОАСК, одіозний Павло Вовк. Крім контролю над ВРЮ та ВККС, Портнов впливав на призначення навіть суддів КС за квотою президента та Ради суддів.

Крім всеосяжного впливу на суди, екс-заступник голови АП вважався одним із авторів диктаторських “законів 16 січня”, хоча й заперечував участь у їх створенні, а також “найгуманнішого” для корупціонерів КПК, який називали “кодексом Портнова” – у цьому документі, зокрема, за багатьма статтями, пов’язаними з корупційними злочинами, арешт милостиво замінено на заставу.

Після Революції Гідності Портнов спішно покинув Україну, виїхавши спочатку до Росії, а потім до Австрії. У березні 2014-го Європейський Союз заморозив активи Портнова, а в Україні проти нього порушили кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем, а в січні 2015 року Портнова оголосили в розшук. За підсумками, у березні 2015 року ЄС зняв санкції проти Портнова, а в жовтні того ж року екс-заступник голови АП виграв справу в суді ЄС у Люксембурзі в результаті чого Євросоюз виплатив йому 15 500 євро, у листопаді того ж року Печерський суд зобов’язав слідчих зняти Портнова з розшуку.

До речі, його інтереси тоді репрезентував адвокат Сергій Демченко, нинішній “слуга народу”. Розслідували кримінальні справи проти Портнова щодо його причетності до анексії Криму в рамках кримінального провадження за статтею “держзміна”, але воно теж закінчилося нічим.

Повернення блудного Портнова

У результаті після перемоги на президентських виборах 2019 року Володимира Зеленського Портнов повернувся в Україну, і завдяки дружбі з тодішнім головою ОП Андрієм Богданом, який, як і Портнов, свого часу працював на Ігоря Коломойського, спробував відновити свій колишній вплив у судовій системі. Втім, він остаточно не втрачав його, навіть перебуваючи за кордоном.

Як розповіли “Апострофу” інформовані джерела, низка ключових фігур з оточення Зеленського не лише пролобіювала його повернення в Україну, але й дала йому можливість брати участь у підготовці законодавчих ініціатив Банкової.

“Зокрема, через руки Портнова проходили проекти законів. Більше того, розглядалися варіанти, за яких саме він курирував би внесення низки змін до тіла Конституції”, – розповів нам один із колишніх співробітників Офісу президента. Втім, ідея з листуванням Основного закону застопорилася, і її так і не було реалізовано.

Виходячи з цього нинішні санкції США, зумовлені корупційним впливом Портнова на судову систему, на думку експертів, є цілком обґрунтованими.

“Я думаю, що в ситуації з Портновим може йтися про його корупційний вплив на судову систему. Тобто ми зараз проводимо реформу, і водночас бачимо, як усі дії заперечуються в судах. Портнов завжди мав вплив на суди, це входило у його функціонал, коли ще за Януковича він цим займався. Багато з цих суддів залишаються на посадах і зараз. Тому ситуація з Портновим – питання корупції, особливо у судовій сфері”, – сказав “Апострофу” експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко.

З ним солідарний політолог Олексій Голобуцький, який звертає увагу на те, що Портнов після свого повернення співпрацював із новою владою.

“Санкціями проти Портнова Вашингтон підштовхує Україну до проведення судової реформи, яку влада саботує. До того ж Портнов допомагав вирішувати проблеми в судах вже нової, “зеленої” влади, і в Штатах про це чудово обізнані. Там розуміють, що поки що у нас не буде хоча б щодо справедливої та чесної судової системи – не буде ні стабільності, ні інвестицій, нічого, навіть добре проведені реформи, які кардинально змінюють ситуацію, нічого не стоять без судової реформи, як це показує досвід Грузії: їх досвіду реформ можна лише позаздрити, але ключову зміну вони так і не провели, і суди так і не стали незалежними від влади”, – зазначає Голобуцький.

Є ще один нюанс – в Офісі президента зараз працює на топ-посадах одразу кілька людей, пов’язаних із підсанкціонованим екс-чиновником. Це – заступник голови ОП Олег Татаров, який виступав адвокатом Портнова. Після Революції гідності можливу причетність Портнова до злочинів розслідували прокурори Генеральної прокуратури України. Керував групою прокурор Олександр Божко, якого, за його словами, Татаров разом із Портновим погрожували посадити за те, що він розслідує цю справу.

Тож можна сказати, що заокеанські санкції проти Портнова рикошетом б’ють і по Зе-команді. Хоча там і намагаються робити хорошу міну за поганої гри, публічно підтримуючи дії Вашингтона, але фактично саботують спроби наших союзників хоч якось виправити ситуацію в Україні. До слова, після запровадження США санкцій проти олігарха Ігоря Коломойського у березні цього року в Офісі президента чомусь зникли. В результаті колишній власник “ПриватБанку” затих, але загалом продовжує себе непогано почувати…

Є підозра, що від санкцій США не постраждає і російська Феміда. Навіть дитина в Україні знає, що судді – закрита каста, з’їдена корупцією. Для тих же, хто займається економічними питаннями та кримінальним “рішаловом” – відомо, де, як і скільки коштують у нас судові рішення. Це, звичайно, зупиняє тих, хто хоче вкластися в бізнес нашої країни. Більше того – суди через беззаконня можуть запросто відібрати бізнес та будь-яке майно. Тому у рішенні про санкції США щодо Портнова дивуватися нема чому – наші партнери роблять за нас роботу, ускладнюючи життя українським корупціонерам, які впливають на судову систему. Проблема тільки в тому, що таких “портнових” у нас – з десяток, і системно вирішувати проблему таки мають не у Вашингтоні, а у Києві. Але бажання у Зеленського та його оточення щось робити у цьому напрямі не видно у принципі…

Джерело

Залишити коментар