-1.7 C
Киев
28.11.2021
Image default
Політика

Резніков, Верещук, Рябікін, Свириденко – хто такі нові міністри

Будівля Кабінету міністрів Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

За два дні, 3 та 4 листопада, Верховна Рада у турборежимі розглянула низку кадрових змін у Кабміні, звільнивши п’ять міністрів , а наступного дня призначила їхніх наступників . Щоправда, не всім знайшлася заміна. Про те, чому так сталося і що дасть Банковій нинішня перетрус — читайте в матеріалі «Апострофа».

Про те, що в уряді будуть зміни, у ЗМІ заговорили ще влітку. Однак вийшла затримка: під час жовтневого з’їзду президентської «Слуги народу» у Трускавці команда Зеленського повністю зосередилася не на урядових пертурбаціях, а на питанні відставки спікера Дмитра Разумкова. Лише після його звільнення на Банковій повернулися до кадрових питань у Кабміні. І одним пострілом убили одразу п’ять «зайців».

Роман Абрамовський. Звільнений за неуспішність

Першим подав заяву про відставку міністр захисту довкілля та природних ресурсів Роман Абрамовський. Абрамовського було призначено на посаду міністра екології 19 червня 2020 року, до цього він працював у цьому ж відомстві на посаді заступника міністра і нічим особливо не запам’ятався. Втім, і як міністр він не був особливо помітний – не висував якихось ініціатив, ідей чи планів.

Подейкують, перед поїздкою на кліматичний саміт у Глазго президент Володимир Зеленський нібито запитав чиновників, з чим можна поїхати на саміт, що Україна може запропонувати світові, і від команди Мінекології не прозвучало жодної адекватної пропозиції. Звичайно, Зеленський був цим дуже незадоволений. Та й президентська програма масового заліснення України просувається якось дуже мляво.

Політичний експерт Віталій Кулик нагадав, що Абрамовського збиралися звільняти ще рік тому, але тоді консенсусу не було і відставка затягувалася.

«Абрамовського обставили «чужими» заступниками та контролюючими структурами, залишивши йому досить вузький люфт для маневру. У результаті все-таки дозріло рішення звільняти, називали кілька прізвищ кандидатів, які могли б очолити міністерство, але визначеності досі немає, і торги тривають», — каже експерт, додаючи, що фактично кожен заступник міністра та керівник департаменту в екологічному відомстві представляє окрему групу надрокористувачів та пов’язаного бізнесу, тому консенсусну фігуру знайти дуже складно, та й керувати такою структурою з цієї ж причини непросто.

Резніков, Верещук, Рябікін, Свириденко – хто такі нові міністри

Роман АбрамовськийФото: Апостроф

Заміни Абрамовському поки що немає. Це, за інформацією «Апострофа», пов’язано якраз із боротьбою між найбільшими здобувачами українських надр. Серед інтересантів називають Віктора Пінчука, Ігоря Коломойського та групу «газовиків» Фірташ-Бойко-Льовочкін, і саме між їхніми людьми «розіграють» міністерське крісло.

Олексій Любченко. Чому так скоро?

Також Верховна Рада підтримала відставку першого віце-прем’єр-міністра України – міністра економіки України Олексія Любченка. «За» проголосували 320 нардепів. На думку експертів, причиною відставки Любченка могла стати його зайва самостійність та амбітність.

Аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) Єгор Кіян вважає, що треба говорити насамперед не про претензії до конкретної особи на посаді міністра, а про те, який є результат в економічному розвитку країни.

«У нас економіка, як би, існує сама по собі. Вона якимось чином виживає, — сказав він у коментарі «Апострофу». — Статистично у нас, начебто, все відносно непогано — наприклад, ми краще пережили коронакризу, ніж багато хто країни, але реально в державі не з’явилася стратегія, і ми, як і раніше, вирішуємо тактичні проблеми. Але коли ми вирішимо ці тактичні проблеми, виникне питання: а що далі?

Директор Інституту соціально-економічної трансформації Ілля Несходовський вважає, що міністерство економіки за Олексія Любченка у пріоритетах у своїй роботі зосередилося на «тіньовиках», хоча варто було б зайнятися і «чистим» бізнесом.

Резніков, Верещук, Рябікін, Свириденко – хто такі нові міністри

Олексій ЛюбченкоФото: Апостроф / Роман Пєтушков

«У міністра економіки у пріоритеті не може бути виключно боротьба з «тіньовим» сектором. Це важливо, але це – не головне завдання міністра економіки. Він повинен думати, як забезпечити економічне зростання, як змінити умови діяльності підприємств, наприклад, шляхом дерегуляції», – сказав експерт виданню.

Утім, вважає Несходовський, це таки не може бути достатньою підставою для звільнення міністра.

Крім того, додав він, Любченко пропрацював на своїй посаді лише п’ять місяців, і це надто невеликий термін, щоб можна було повноцінно оцінити його роботу: «Кілька місяців потрібно лише на те, щоб сформувати команду».

У той же час виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський звертає увагу на важливість команди у Любченка.

«Фактично, із заступників міністра лише одна людина (я не говорю про Ігоря Дядюру та Тараса Качку, які залишилися з колишньої команди) – Крістіна Голубицька, у якої дійсно є досвід у тому напрямку, яким вона займається», — сказав експерт у розмові з «Апострофом».

Наступником Любченка на посаді міністра економіки стала заступник голови ОП Юлія Свириденко, про яку експерти висловлюються досить позитивно.

«Якщо чесно — це моя суб’єктивна думка — достатнього досвіду адміністративного управління в неї немає. Потрібно розуміти, що міністр, у тому числі, керує дуже серйозним апаратом, — сказав Ілля Несходовський. — А ось з погляду професіоналізму та розуміння економічних процесів, — Тут можу сказати, що моє співробітництво з нею завжди було ефективним» .

Вважається, що сильною стороною Юлії Свириденко є вміння залучати інвестиції, принаймні про це можуть свідчити результати її роботи у Чернігівській обладміністрації.

Резніков, Верещук, Рябікін, Свириденко – хто такі нові міністри

Юлія СвириденкоФото: Апостроф / Роман Пєтушков

«У цьому плані вона має необхідний досвід, — каже Несходовський. — Чи буде їй ставитися таке завдання (по пошуку та залученню інвестицій в Україну – «Апостроф»)? Я думаю, що буде. Хоча прогнозувати конкретні результати на цьому напрямі мені складно».

Гліб Вишлінський також позитивно відгукується про професійні якості Юлії Свириденко: «Вона — абсолютно адекватна людина. Вона і за минулої влади працювала — на регіональному рівні, і за нинішньої. Але Свириденко — не найпублічніша людина у плані заяв про своє бачення економічної політики».

Олексій Резніков. З крісла до крісла

Крім Абрамовського та Любченка, нардепи 329 голосами «за» підтримали відставку віце-прем’єра – міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексія Резнікова. Але з досвідченим юристом, на відміну від його колег по Кабміну, історія вийшла зовсім інша: ним вирішили замінити міністра оборони Андрія Тарана, який давно давно сидить на валізах, за звільнення якого проголосував 341 нардеп.

Резніков, Верещук, Рябікін, Свириденко – хто такі нові міністри

Андрій ТаранФото: Апостроф / Роман Пєтушков

Уже колишній міністр оборони був досить непублічною людиною, каже «Апострофу» Олексій Голобуцький. Але це, звісно, далеко не головна причина його відставки.

«У Тарана проблеми були давно: ми країна воююча, і його прізвище досить часто згадувалося, накопичилася величезна кількість питань. На цій посаді потрібна більш публічна людина. Призначення Резнікова, менш токсичного, ніж Таран, персонажа, у якого ще залишилася репутація і є позитивний образ – досягнення саме цієї мети: перший час до нього точно буде менше питань, та й особистість він набагато медійніша, ніж уже колишній міністр оборони, який не подобався небайдужій громадськості. Крім того, цивільний міністр оборони, як кажуть, не «мірятиметься лампасами» з Головнокомандувачем, як це траплялося раніше», — вважає експерт.

Резніков, Верещук, Рябікін, Свириденко – хто такі нові міністри

Олексій РезніковФото: Апостроф / Роман Пєтушков

Чи вдасться Резникову домогтися якогось прориву на посаді — сказати складно, але чудове розуміння юридичних тонкощів роботи державної машини – явний плюс, оскільки не варто забувати, що Міноборони насамперед займається господарськими питаннями.

Ірина Верещук. Багато питань

Вакантне місце міністра регінтеграції та тимчасово окупованих територій займе Ірина Верещук, яка до цього наполегливо виявляла бажання стати міністром оборони. Але, мабуть, на Банковій вирішили не довіряти їй таку відповідальну посаду. А ось відома людина у МінТОТ, вважають у ОП, точно не зашкодить, каже Олексій Голобуцький.

«Ірина Верещук – одна з самих розкручених «слуг». Можна сперечатися — чи має вона позитивну чи негативну публічність, але популярність присутня. До того ж, у неї, на відміну від 90% «слуг», є якесь бачення своєї подальшої політичної долі: бути «однією з» Верещук не влаштовує», — зазначає експерт.

Резніков, Верещук, Рябікін, Свириденко – хто такі нові міністри

Ірина ВерещукФото: Апостроф / Роман Пєтушков

Справді, негативний шлейф за новим головою МінТОТ тягнеться чималий: його пов’язують із найближчим соратником Віктора Медведчука Тарасом Козаком, хоча Верещук будь-яку співпрацю з ним заперечує. Проти «оборонних» амбіцій нардепа могла зіграти і її провальна виборча кампанія: Верещук зовсім не сподобалася київським виборцям як потенційний мер міста. Не допомогла — а скоріше, зробила тільки гірше — ідея з перетворенням нардепші на Мері Поппінс. Міністром оборони таки має бути серйозний чиновник, а не «політик легкої поведінки».

Олег Уруський

Замикав список звільнених «топів» Кабміну віце-прем’єр-міністр – міністр з питань стратегічних галузей промисловості Олег Уруський. «За» його відставку проголосували 342 народні обранці. Його звинувачували у зриві державного оборонного замовлення та конфлікті з головою «Укроборонпрому» Юрієм Гусєвим, якому, до речі, пророкували посаду Уруського після його відставки — але не склалося.

Резніков, Верещук, Рябікін, Свириденко – хто такі нові міністри

Олег УруськийФото: Віталий Носач / daily.rbc.ua

Натомість новим міністром став уже колишній голова Держмитслужби Павло Рябікін. Показово, що за нього віддали голоси лише 237 нардепів, із них «слуг» — 197. Так, що можна говорити про фронду всередині президентської політсили.

Причиною «переселення» Рябікіна з митниці до міністерського крісла експерти називають досить коротку лаву запасних у команді президента, а також переділ управління потоками у Мінстратегпромі.

«Призначення Рябікіна говорить про те, що як такої кадрової політики немає, є якісь розрізнені інтереси груп. Розумні представники нинішньої влади розуміють, що їм залишилося, швидше за все, 2 з половиною роки, і потрібно цей час витратити з максимальною користю для себе, насамперед фінансової. Ось Рябікін і погодився», — каже Олексій Голобуцький.

Резніков, Верещук, Рябікін, Свириденко – хто такі нові міністри

Павло РябікінФото: Апостроф / Роман Пєтушков

Утім, турбулентність у президентській команді настільки серйозна, що ніхто не може дати гарантій, що будь-який міністр (так і сам прем’єр Шмигаль) не може бути впевнений у тому, що вже завтра його не попросять подати у відставку. Джерела «Апострофа» стверджують, що шансів зустріти наступне літо нинішнього Кабміну — мінімальні. А отже, і нових міністрів уже за півроку можуть виставити на вулицю.

Джерело

Залишити коментар