17.01.2022
Image default
Політика

Олександр Ярославський — коли російські зв’язки олігарха зацікавлять Київ

Олександр Ярославський Фото: УНІАН

Гучні заяви про деолігархізацію з боку президента Володимира Зеленського та представників його команди останнім часом притихли. І це дає можливість багатьом з потенційних «об’єктів» вдихнути з полегшенням. Один з олігархів «другого ешелону», на якого влада поки не звертає свою увагу — харків’янин Олександр Ярославський. Показово аполітичний, насправді він, схоже, зберігає серйозний вплив на політичні процеси в Харкові, а також виступає в Україні провідником інтересів не тільки китайських корпорацій, але в першу чергу своїх нерозлучних друзів — російських олігархів Олега Дерипаски і Романа Абрамовича. Про зв’язки Ярославського з олігархами Путіна, читайте в матеріалі «Апострофу».

«Російський резидент»

Олександр Ярославський починав свій бізнес в 90-ті, і з самого початку був пов’язаний з Росією. Близькість до Москви сприяла поширенню бартерних схем обміну українських товарів на російську нафту, газ тощо.

«Тоді все займалися нафтою: і домогосподарки, і зубні техніки, і вчителі, і професора. Розвалився Радянський Союз і все це лежало на поверхні. І кожен кинувся ставати «Рокфеллерами», — згадував Ярославський про часи «бурхливої молодості».

Одруження на дочці «головного по області» Олександра Масельського, який був головою виконкому Харківської обласної ради з 1983 по 1992 рік, головою облради (1991-1992 і 1994-1996), представником Президента України в Харківській області (1992-1995) і головою Харківської обласної державної адміністрації (1995-1996) дуже цьому посприяла. В ті часи виникла знакова для Олександра Владиленовича компанія — «УкрСиб», в якій він брав діяльну участь разом з росіянами. В ті часи Ярославський деякий час жив в Москві і завів зв’язку з «висхідними зірками» російської олігархії Олегом Дерипаскою, Романом Абрамовичем та іншими. Подейкують, що, повернувшись до Харкова, Ярославський виступив там представником «алюмінієвого короля» Дерипаски.

Для нього харківсько-російський бізнесмен скуповував акції Миколаївського глиноземного заводу. Харківський тракторний завод (ХТЗ), викуплений Ярославським, також призначався для перепродажу Дерипасці, а потім вже після початку війни обладнання ХТЗ мало не вивезли в Росію, каже «Апострофу» харківський журналіст Сергій Єрмаков.

«Ще за попередньої влади проти директора ХТЗ, яким володів Ярославський, порушувалися кримінальні справи, коли він вивозив промобладнання з заводу в Росію. Тоді ходили чутки, що Ярославським зацікавилися за вказівкою РНБО. Тобто, йому дуже товсто натякнули тоді, що з Росією дружити не потрібно, або принаймні не потрібно афішувати ці зв’язки», — розповідає він.

Ще один актив Дерипаски, який «врятував» від санкцій Ярославський, ставши його формальним власником — страхова компанія «ІНГО Україна» — до її покупки олігарха взагалі не цікавив страховий бізнес як такий.

Схожим чином після 2014-го Ярославський допомагав і Абрамовичу, переписуючи його активи на себе і відводячи від них удар. Яскравий приклад — власність групи «Євраз» Романа Абрамовича, Олександра Абрамова і Олександра Фролова — гірничо-збагачувальний комбінат «Суха Балка» і Дніпровський металургійний завод. Намагався Ярославський разом з китайцями і відвести під росіян «Мотор-Січ» і Харківський авіазавод, в який він обіцяв вкласти цілий мільярд доларів — щоправда, незрозуміло, звідки він збирався його брати.

Єдиний період, коли Ярославський сильно втратив в активах — це президентство Віктора Януковича, коли він навіть був змушений продати футбольний клуб «Металіст» фавориту влади — «младоолігарху» Сергію Курченку.

«На мене тиснули: то стадіон не такий, то підтрибунні приміщення не такі. Так, що я там мільйони заробляю в місяць. Я сказав: «Будь ласка, беріть ці мільйони і заробляйте, витрачайте на «Металіст», — пафосно говорив бізнесмен.

За Януковича Ярославський мав і затяжний конфлікт з місцевою владою Харкова — мером Геннадієм Кернесом і тодішнім головою обласної державної адміністрації Михайлом Добкіним. Охолодження тривало аж до останніх двох років, коли Кернес і олігарх вирішили закопати «сокиру війни», вирішивши діяти в обопільних інтересах. В результаті, Ярославський заговорив про відродження «Металіста». Щоправда, з одним нюансом — заради цього з міського бюджету Харкова повинні бути виділені чималі кошти. Підприємець зажадав від влади 11 мільйонів доларів (понад 305 млн грн) на відродження інфраструктури клубу, що викликало критику у вболівальників, які дивуються, для чого в принципі потрібно виділяти такі кошти, якщо стадіон перебуває в хорошому стані.

Cмуга невизначеності

Після смерті Кернеса в Харкові почалася смуга невизначеності, а для Ярославського ця невизначеність може бути загрозливою ще й через увагу до нього з боку київської влади. Втім, формально він не підпадає під відповідні критерії олігарха, закладені у відповідний президентський законопроект. У нього немає прямого впливу на політику, відсутні ЗМІ і монополії.

«За величиною стану, звичайно, він належить до тих, кого можна назвати олігархами, за критеріями, описаним в законопроекті. На відміну від Ахметова, Коломойського, Порошенка чи Пінчука у Ярославського немає свого телеканалу і причетності до політичних проектів, яка присутня і вищеназваних персонажів. Тобто він не ризикує потрапити в список олігархів», — вважає Фесенко.

У свою чергу експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ігор Петренко, вказує на те, що деолігархізація — процес всеосяжний, і Ярославського в тій чи іншій мірі він теж торкнеться.

«Деолігархізація — процес всеохоплюючий, і, звичайно, в першу чергу мова йде про такі прізвища як Коломойський, Ахметов та інші, але й Ярославського це торкнеться. Він може бути або включений до відповідного реєстру олігархів, або буде, як і інші олігархи, віддавати частину надприбутків в казну», — говорить експерт.

Разом з тим, за словами Петренка, харківський олігарх досить чуйний і чутливий до прохань Банкової і не входить з нею в жорстке протистояння.

«У Ярославського є досвід співпраці і зв’язки з китайцями, які Банкова може використовувати. Правда, тут варто враховувати, що Пекін завжди діє суто в своїх інтересах, а вони можуть припускати і співпрацю з росіянами», — говорить Петренко.

Харківські «розборки»

Серед найвідоміших нинішніх активів Ярославського — Харківський аеропорт і компанія DCH, яка займається в основному будівельними проектами — зокрема, дорогами. До слова, навколо дороги через знаменитий ринок «Барабашово» вже не перший рік йде конфлікт, який може посварити Ярославського з обома головними претендентами на крісло харківського мера.

«Подейкують, нинішній в.о. мера Харкова Ігор Терехов обіцяв домовитися з власником ринку Олександром Фельдманом і прибрати питання дороги. На користь цього говорить те, що скандали з цього приводу припинилися. З іншого боку, там мелькала сума близько 80 млн грн — з чого б Ярославському добровільно відмовлятися від цих грошей? Тобто, справа в тому, як далі виникне питання дороги: опонентом Ярославського буде тільки Фельдман, або все ж Фельдман плюс Терехов. Але це до виборів, а як далі — невідомо», — говорить Сергій Єрмаков.

Утім, проблеми Ярославському може створити аж ніяк не тільки дорога через «Барабашово».

«Коли Ярославський встиг помиритися з Кернесом — вони об’єдналися і пообіцяли, що створять у Харкові суперсучасний антивірусний і імунологічний центр, щось навіть закупили, але в підсумку нічого ж немає — пообіцяли і не виконали. Будь-який спалах вірусу може стати приводом для того, щоб згадати обіцянку. Як тільки Олександр Владиленович відчує себе занадто самостійним — йому тут же нагадають про його обіцянки», — говорить Єрмаков.

Тим більше, з урахуванням минулих і нинішніх зв’язків з великим російським бізнесом, харківський підприємець цілком може зацікавити Банкову, якій потрібні жертви для демонстрації своєї сили і принциповості.

Джерело

Залишити коментар