15.2 C
Киев
14.06.2021
Image default
Політика

Медведчук під домашнім арештом — чого чекати далі — Новини України

Фото:

У четвер, 13 травня, Печерський райсуд Києва обрав запобіжний захід одному з лідерів ОПЗЖ Віктору Медведчуку, призначивши йому цілодобовий домашній арешт на два місяці. Офіс генерального прокурора просив для нардепа, підозрюваного в державній зраді, арешт з альтернативою застави в 300 млн гривень, тому відразу ж після винесення суддею Миколою Підпалим відповідного рішення почалися крики про «зраду». Водночас спікери Банковій запевняють в зворотному — мовляв, це рішення найболючіше для кума президента РФ Путіна. В юридичних нюансах у справі Медведчука і в стратегічних цілях, які переслідує Банкова в цій історії, розбирався «Апостроф».

Невдалий кавалерійський наскок?

Полярні думки запанували не лише в провладному і умовно патріотичному таборі, але і серед експертів. Так, заступник директора Агнентства моделювання ситуацій Олексій Голобуцький вважає, що справа Медведчука в правовому полі не має серйозних перспектив.

«Не можу пригадати за останні роки, щоб домашній арешт закінчився чимось іншим, крім розвалу справи. Тобто, якщо воно переходить в режим домашнього арешту, то всі розуміють, що це кінець», — говорить «Апострофу» Голобуцький.

На його думку, слабкість звинувачення і давні зв’язки кума Путіна в правоохоронній та юридичній системі унеможливлюють обвинувальний вирок Медведчуку.

«Медведчук — досвідчений юрист з величезними зв’язками в правоохоронних органах, та й просто дуже багата людина. Це збіг, який в Україні унеможливлює його посадку в тюрму. На якомусь етапі спрацює якась ланка — або зі зв’язків, або за гроші, або по компромату — що завадить довести все до логічного завершення. Знову-таки прокурори у справі як-то слабо виглядають», — додає політолог.

Разом з тим, політолог Петро Олещук вважає, що, виходячи з українського законодавства, суд не міг ухвалити якесь інше рішення.

«Суд міг обрати або варіант арешту, виставивши вимоги по заставі (ні у кого немає сумнівів, що відповідні норми були б виконані і Медведчук був би вільний ще до закінчення судового процесу), або був варіант домашнього арешту, який в результаті і був обраний» , — говорить Олещук.

Він зазначає, що Медведчуку тепер доведеться доводити своє лідерство серед проросійських політиків, що зараз йому робити, сидячи в чотирьох стінах з електронним браслетом на нозі, буде явно складніше — відповідно, боротьба за лідерство на цьому фланзі загостриться.

«Зараз запускаються або перезапускати нові проекти, та ж «Україна-наш дім» Колесникова, проект Васильєва «Держава», а рейтинг ОПЗЖ тим часом падає. Ця історія небезпечна і для Петра Порошенка: його постійно згадують в контексті того, що при ньому Медведчука навіть не намагалися притягти до відповідальності — відповідно, він і його політичні соратники будуть зосереджені на тому, щоб довести, що насправді Медведчуку нічого не загрожує», — говорить Олещук, додаючи, що очікувати будь-якого результату справи Медведчука дуже скоро не варто, а влада будуть діяти обережно, пробуючи комунікувати з Кремлем безпосередньо, а не через посередників, яким був кум Путіна.

Юридичні підводні камені

Адвокат Ігор Чудовський вказує «Апострофу» на те, що суд не переконали аргументи прокуратури з приводу Медведчука. Але і слова захисту кума Путіна його не вразили.

«У справі Медведчука обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, хоча прокуратура просила про арешт з альтернативою 300 млн гривень застави. Суд в даному випадку при обранні запобіжного заходу не досліджує доказів — це закріплено в КПК. Текст підозри, повинен, як каже Європейський суд, переконати громадянина, що Медведчук причетний до злочину, який йому інкримінують. Саме від вагомості підозри у суду повинна була скластися думка, наскільки вона аргументована. Якби вона була аргументована прокуратурою, однозначно при такому підозрі суд повинен був задовольнити клопотання прокурора на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою», — говорить юрист.

Він акцентує увагу на тому, що Медведчуку інкримінується вчинення злочину на території Криму, непідконтрольного зараз владі України, і доводити цей злочин складно, як і аргументувати підозру, тому що провести обшук, виїмку в фірмах, які афільовані з Медведчуком — практично нереально.

Сама по собі підозра, звичайно, сира, каже адвокат. Але попереду досудове слідство, і справа, згідно з нормами КПК, може розслідуватися протягом двох років, в той час як у прокурорів є час, щоб зібрати докази і представити їх суду для винесення справедливого вироку. Судячи з усього, суддя вчинив відповідно до закону і обрав позицію «ні вашим — ні нашим». Та й саме обрання запобіжного заходу вже говорить про певну обґрунтованість підозри, тому що якби — як багато юристів кажуть — вона була необгрунтована, тоді б суддя взагалі не обрав ніякого запобіжного заходу.

Розвінчання Медведчука

Суд на початку липня може продовжити Медведчуку домашній арешт. Як зазначає Ігор Чудновський, законодавством передбачено, що цей запобіжний захід може бути застосований до громадянина максимум на 6 місяців. Таким чином, Медведчук ризикує залишитися вдома до листопада. Без неформальних комунікацій, неможливості поїздок до Росії вплив одного з лідерів ОПЗЖ ризикує обнулитися…

Виходячи з цього, як би там не було, міф про недоторканність Медведчука — розвінчаний. Його найбільшим «активом» було кумівство з Путіним, яке нібито захищало його від будь-якого переслідування, але тепер він не має привілейованого статусу, будучи звичайним підозрюваним з електронним браслетом під домашнім арештом.

І Зеленському на цьому не можна зупинятися. За словами Олексія Голобуцького, процес над Медведчуком хоч і зупинило падіння рейтингу влади, але рано чи пізно цей ефект закінчиться.

«Хайп хороший тим, що хтось хайпанув, на цьому заробив. Але якщо це не продовжувати розвивати цю історію або коли не відбуваються якісь якісні зміни, то все забувається. А люди починають повертатися до думки, що Медведчук — на свободі і впливає на політичні процеси. Та й гроші, які вкладає Росія в український політичний простір продовжують йти. Питання наявності самого факту існування проросійських політичних проектів, «п’ятої колони», ніби й артикульоване владою, але не вирішене», — відзначає експерт.

Джерело

Залишити коментар