25.09.2021
Image default
Політика

Кримська платформа — про що в Києві говорили представники іноземних делегацій

Фото: flickr.com

День державного прапора, 23 серпня, надовго запам’ятається українцям і численним високопоставленим гостям Києва. У столиці України пройшов перший саміт Кримської платформи . Про те, наскільки дане підприємство виявилося цікавим і результативним, читайте в репортажі «Апострофа».

З почуттям оптимізму

Високі представники близького і далекого зарубіжжя в обжитий президентською партією КВЦ «Парковий», в народі відомому як «вертолітний майданчик Януковича», почали з’їжджатися заздалегідь. Президент Володимир Зеленський, відкривши захід без затримок, зробив реверанс 46 делегаціям, присутнім на саміті, заявивши, що був би радий бачити всіх з більш радісного приводу, ніж у зв’язку з окупацією Криму.

«Сім років тому у моєї держави Росія анексувала півострів Крим, його площа більше ніж деякі країни світу. Нашу територію анексувала одна з держав Радбезу ООН і країна-гарант Будапештського меморандуму. З початку окупації Москва втричі збільшила свою військову присутність на півострові. Крим перетворився в територію, де грубо і системно порушуються права і свободи людини… Окупація Криму ставить під сумнів ефективність всієї міжнародної системи безпеки. Без відновлення довіри до неї жодна держава не може бути впевнена, що не стане наступною жертвою окупації території», — звернувся Зеленський до учасників саміту, відзначивши, що окупація півострова триває вже 2741 день. При цьому за словами президента, 23 серпня 2021 року має стати початком деокупації півострова.

Оптимістичний настрій президент підтримав спікер парламенту Дмитро Разумков, який заявив, що Росія відокремлює материкову частину України від Криму колючим дротом і блокпостами, але вона ніколи не розділить людей, які живуть тут і там.

«Я закликаю об’єднатися навколо зусиль, які робить Україна… Перемагати будь-які виклики ми можемо тільки разом», — сказав він.

А ось прем’єр Денис Шмигаль в своєму вступному слові звів питання окупації до фінансів: Україна зазнала величезних втрат від окупації Крим — мова йде про близько 100 млрд доларів, і втрати вимірюються не лише грошима.

«Одна з глобальних проблем — Крим знаходиться на межі екологічної катастрофи. Будинок мільйонів українців перетворюється в військову базу і режимний об’єкт. Крим є українським і ми ніколи не визнаємо Крим втраченою територією», — зазначив прем’єр.

Не по протоколу або Привіт Шмигалю

Примітно, що групове фото учасників саміту, яке передувало їх виступу, яскраво оголило послаблені позиції глави Кабміну: він був, всупереч протоколу і всіма правилами церемоніалу, відсунутий від президента.

Спікер Верховної Ради Дмитро Разумков, в свою чергу, замість того, щоб як друга особа держави бути по праву руку від Зеленського, виявився зліва.

Кримська платформа - про що в Києві говорили представники іноземних делегацій

Фото: Апостроф

«Правою» ж рукою глави держави на головному фото всього заходу опинився глава його канцелярії Андрій Єрмак, якого напівжартома вже давно називають «віце-президентом», у чому, очевидно, є частка правди. Більш того, саме Єрмаку — на напівофіційному рівні — відійшли всі лаври організатора цього саміту.

Ця історія лише підігріла чутки про те, що Шмигаля вже восени можуть відправити у відставку.

Згадати все

Виступи гостей почав президент Польщі Анджей Дуда, який українською мовою запевнив присутніх в тому, що поляки розуміють ситуацію і почуття українців, які можуть розраховувати на підтримку Варшави.

«Ми не визнаємо нелегальну окупацію Криму Росією. Сьогоднішня зустріч для нас можливість сказати чітко — питання Криму не залишає нас байдужими, а солідарність — рідне слово для кожного поляка», — заявив глава польської держави.

Тепло підтримали Україну по черзі всі президенти балтійських держав: Гітанас Науседа з Литви, латвійський лідер Егілс Левітс і глава Естонії Керсті Кальюлайд дали зрозуміти, що вони поділяють почуття українців. А президент Латвії згадав про те, як віроломним пактом Молотова-Ріббентропа була знищена незалежність трьох держав. Тільки через 50 років Литві, Латвії та Естонії вдалося скинути окови «співдружності» з Росією.

Президент Естонії Керсті Кальюлайд запам’яталася учасникам саміту одним з найбільш емоційних виступів. Вона розповіла про свої відвідини Донбасу і прикримського Чонгара кілька років тому: на главу цієї балтійської країни справило враження, як трирічна дитина перетинав тимчасовий кордон серед замінованих полів.

Серед сусідів України виділилися своїми виступами президент Угорщини Янош Адер, спікер чеського парламенту Мілош Вистрчіл і прем’єр Румунії Флорін Кіцу.

Вистрчіл, згадавши про геноцид кримських татар, продовжив виступ розповіддю про Мюнхенських угодах 1938 року, нагадавши про зраду союзників і поділі Чехословаччини. Також він запевнив Україну в повній підтримці, чого, мабуть, не варто очікувати від відомого своїми проросійськими симпатіями президента Чехії Мілоша Земана.

Янош Адер велику частину свого виступу присвятив важкій долі угорців і екскурсу в їх боротьбу за свободу від всіх імперій. Не забув Адер згадати і про трагічність для Будапешта Тріанонського договору, через який «дві третини угорців опинилися поза межами своєї держави». Уже в самому кінці виступу він все-таки згадав про Україну і грубе нехтування міжнародного права, скоєне Росією.

Кримська платформа - про що в Києві говорили представники іноземних делегацій

Янош Адер Фото: flickr.com

Прем’єр-міністр Румунії Флорін Кіцу за відведені три хвилини згадав не лише про окупацію Криму, а й про мілітаризацію Чорного моря, висловивши повну підтримку вступу України в НАТО і ЄС.

Про друзів Криму

Дещо відійшла в своєму виступі від теми екскурсів в історію президент Молдови Майя Санду.

«Ми не збираємося підтримувати історичні диспути, ми хочемо вийти на нові справедливі відносини. Ми хочемо дійти до створення єдиного шляху до майбутнього, яке буде постійним, мирним, процвітаючим», — сказала вона.

Всіляко демонстрував свою підтримку Україні турецький міністр закордонних справ Мевлют Чавушоглу, який раз у раз звертався до Дмитра Кулеби «мій друг». Він нагадав про Туреччину як рідний дім сотень тисяч кримських татар, зазначивши, що платформа — це довгострокове рішення, яке повинно підняти світове усвідомлення проблеми.

Уже звичними словами підтримки і невизнання анексії Криму відзначилися глава Євроради Шарль Мішель і віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, який нагадав, що з 2014 року ЄС надав Україні понад 60 млрд євро. Втім, ця «космічна» сума викликала подив у присутніх там українських чиновників.

Одним з останніх виступав лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв, який розкритикував ООН за безпорадність у вирішенні питання окупації Криму через «нездатність вирішити питання, поки агресор буде мати право вето», оскільки РФ відкрито заявляє, що не виконуватиме рішення міжнародних структур.

«Міжнародне співтовариство говорить про «червоні лінії», які не дозволять перетнути Росії, а вона їх роками перетинає і в Молдові, і в Сирії, і в Грузії, і в Україні. Панування шакалів триває поки сплять леви», — сказав Джемілєв.

У підсумковому слові президент Зеленський назвав учасників установчого саміту левами, натякаючи, що пора прокидатися.

Багатьох здивувала вкрай вдала і яскраво іронічна тирада президента щодо Росії, яку він часто називає в своїх промовах «третьою стороною».

«Я подумав, що Російська Федерація, яка, звичайно, не брала участі в саміті, але так активно обговорювала, коментувала, реагувала, була настільки активною, що склалося враження, ніби вона повноцінний учасник Кримської платформи. Якщо цей майданчик настільки цікавить її, ми запрошуємо Росію приєднатися до Кримської платформі для спільного вироблення шляхів деокупації Криму та виправлення її історичної трагічної помилки. Я обіцяю, що в декларації саміту, яка засуджує окупацію Криму, завжди буде рядок для підпису представника Російської Федерації. Швидше за все, цей підпис буде на останньому саміті Кримської платформи в Ялті», — заявив Зеленський.

Кримська платформа - про що в Києві говорили представники іноземних делегацій

Володимир Зеленський Фото: Апостроф / Роман Півників

І звичайно, «Північний потік-2»

Утім, питання під час дискусії стосувалися не тільки Криму: на полях саміту пройшли переговори представників України, США та Німеччини, на яких велася дискусія щодо реалізації проекту російсько-німецького проекту «Північний потік-2».

«Окремо ми обговорили застосування Третього енергопакету, усунення монополії «Газпрому» на ринку і низку кроків, які можна зробити з точки зору реальних гарантій для України щодо збереження транзиту», — сказав міністр енергетики України Герман Галущенко.

У свою чергу, його колега з Німеччини Петер Альтмайер повідомив про те, що на переговорах обговорювалося і липнева американо-німецька угода по ПП-2. Міністр енергетики Німеччини пообіцяв максимальну допомогу Україні у здійсненні «зеленого переходу». Втім, наскільки ця допомога відповідає запитам Києва, невідомо — за оцінками голови правління «Нафтогазу» Юрія Вітренка, повноцінне трансформування енергетики обійдеться нашій країні близько 100 млрд євро.

Примітно, що міністр енергетики США Дженніфер Гренголм, яка в останній момент очолила делегацію на Кримській платформі, замінивши міністра транспорту США Пітера Буттіджеджа, в кулуарах нагадала німецькому колезі, наскільки «брудним» є російський газ, споживання якого так бажає збільшити Берлін — як в плані його видобутку, так і пов’язаних з цим дій корумпованих чиновників, влади Росії тощо. Словом, довести «чисто бізнесову» сутність «Північного потоку-2» Альтмайеру не вдалося геть. Втім, як і перед цим не вдалося це зробити Меркель під час зустрічі із Зеленським.

У підсумку, учасники саміту ухвалили текст спільної декларації, в якій вимагають від Росії забезпечити повний доступ до анексованого Криму, засуджують порушення і обмеження прав людини в Криму, мілітаризацію Криму, перешкоджання правам та свободам судноплавства — зокрема мова йде про проході судів через Керченську протоку в Азовське море і назад — а також зміну демографічної структури півострова шляхом переселення громадян РФ в Криму.

Також учасники вирішили розглянути введення подальших політичних, дипломатичних та обмежувальних заходів по відношенню до Кремля, коли це необхідно і якщо дії Росії цього будуть вимагають. Росію в декларації закликають забезпечити всім особам, які належать до етнічних і релігійних громад півострова, включаючи етнічних українців і кримських татар, можливість повною мірою користуватися своїми правами.

У цілому, першої своєї мети захід, схоже, досяг — це викликало вкрай негативну реакцію у Кремля, зазначив в коментарі «Апострофу» заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, який брав участь у Кримській платформі.

«Армія України повинна бути напоготові. Як тільки в Росії щось станеться — смерть Путіна, переворот, розпад, ще щось — ми повинні повернути свою територію, скористатися моментом, навіть якщо це триватиме дві години. За цей час треба встигнути ввести в Криму війська», — підсумував він.

Джерело

Залишити коментар