24.2 C
Киев
27.07.2021
Image default
Політика

Кіркоров Україна — чому влада зняла заборону на в’їзд скандальному співакові

Філіп Кіркоров Фото: УНІАН

СБУ разом з Мінкультом спочатку включили, а потім виключили Філіпа Кіркорова зі списку загроз нацбезпеці України. У відомстві на Володимирській, 33 вважають, що потрібно «додатково опрацювати це питання». Чому до цього «опрацювання» в українському суспільстві виникає досить критичне ставлення, і як історія з Кіркоровим в кінцевому підсумку вдарить по Володимиру Зеленському, читайте в матеріалі «Апострофа».

Мовчазний Мінкульт і мінлива СБУ

Вся історія почалася 24 червня, коли стало відомо про те, що Філіп Кіркоров був внесений до списку осіб, що загрожують нацбезпеці України. Зроблено це було за запитом СБУ, спрямованим до Мінкульту України ще 11 червня. Підставою для цього кроку стали «неодноразові пропагандистські концерти і заяви Філіпа Кіркорова, в яких він висловлювався на підтримку анексії Криму Росією, а також наполягав на тому, що анексований півострів — це частина Росії».

Втім, через 72 години Мінкульт після звернення тієї ж Служби безпеки виключив Кіркорова з цього переліку. У відомстві заявили, що процедура такого виключення або включення в перелік після звернення СБУ відбувається автоматично. А причина в тому, що згідно з чинним законодавством Мінкульт не має повноважень вирішувати, включати чи не включати когось у списки.

«При цьому як причини включення, так і причини виключення осіб зі списку СБУ в своїх листах до Міністерства культури не вказує», — відзначають в міністерстві.

У прес-службі СБУ вирішили зіграти в «гарячу картоплю» і нічтоже сумняшеся заявили журналістам, що вирішили прийняти таке рішення після отримання роз’яснення Мінкульту від 24 червня 2021 року, в якому «відзначається наявність судових прецедентів із зазначених питань». У зв’язку з цим, у «Апострофа» виникло кілька слушних запитань до Мінкульту, відповіді на які ми безуспішно намагалися отримати протягом декількох днів. Ось вони:

У новині про включення Філіпа Кіркорова в перелік осіб, які загрожують національній безпеці України, від 24 червня говориться, що відповідне рішення МКІП прийняло «відповідно до рекомендації СБУ».

Разом з тим, в новині про виключення артиста зі списку від 27 червня говориться про лист СБУ «з проханням» виключити Філіпа Кіркорова зі списку. Також зазначається, що подібні листи передбачають безумовність дій міністерства. Від СБУ все ж надходять рекомендації, прохання чи накази?

Крім того, ми запитали міністра, чи відомо йому, чому саме в СБУ змінили думку про включення Кіркорова в список? Адже, хоча в СБУ відповіли, що питання «потребує опрацювання», але порушення закону артистом очевидні. Цікавило редакцію і то, як Олександр Ткаченко, який позиціонує себе як міністра-патріота, який особисто ставиться до ситуації, що склалася, і яка його точка зору на те, що відбувається як міністра культури?

Зрештою, якщо СБУ через якийсь час «порекомендує» Мінкульту виключити зі списку Моргенштерна, Олега Газманова, Миколи Расторгуєва та інших кремлівських співаків-пропагандистів, якими будуть реакція і дії Мінкульту? Посилаючись на черговий невідомий «прецедент».

Однак в Мінкульті нічого так і не відповіли. Відмовчався і сам Ткаченко. Відомство відбилося сухим прес-релізом, в якому заявило про відсутність повноважень.

«Мінкульт не має повноважень вирішувати, кого включати чи не включати в такі списки. Відповідно до закону «Про кінематографію», якщо людина в такому списку, то в нашій країні заборонено показувати фільми, програми з його участю, а також заборонений в’їзд в Україну», — йдеться в прес-релізі відомства.

Дружня послуга по-президентськи?

Це все дійсно важко зрозуміти і ще важче пояснити. Політичний аналітик МЦПД Ігор Петренко вважає, що в СБУ повинні були виходити з того, що тема санкцій проти російських артистів — досить чутлива. Крім того, спецслужба повинна була узгодити свої дії з Мінкультом.

«Санкції проти російських артистів, що незаконно відвідували окуповану територію, котрі заперечують анексію Криму, потрібні як інструмент боротьби з роспропагандой, адже російські селебріті, проти яких вони вводяться — самі по собі інструмент цієї пропаганди. А чим менше вони будуть всюди поширювати речі на зразок «Кримнаш» , — тим краще», — говорить Петренко «Апострофу».

Трохи по-іншому бачить ситуацію політолог Петро Олещук. На його думку, санкціями проти артистів має займатися виключно відомство Олександра Ткаченка.

«Діячами культури все-таки повинен займатися Мінкульт, а не СБУ. Все-таки, якийсь співак або музикант це не шпигун або терорист, тобто не загроза нацбезпеці в класичному розумінні. Звичайно, повинно бути більше послідовності у санкціях», — зазначає експерт.

Втім, серед експертів популярною є підозра того, що за остаточним рішенням «контори» і Мінкульту за великим рахунком стоять не самі ці держструктури. Поза всякими сумнівами СБУ діяли правильно, спочатку «забанивши» Кіркорова в Україні. Є правило — є порушення правил — є реакція на нього. Водночас, в ЗМІ припустили, що Володимир Зеленський міг особисто втрутитися в ситуацію.

При цьому включення/виключення публічної людини зі списку осіб несуть загрозу Україні — це дія, яка явно тягне наслідки, особливо для самої спецслужби, каже «Апострофу» Віталій Кулик.

«СБУ в даному випадку виконує роль структури, яка стане «хлопчиком для биття», тому що за великим рахунком не Мінкульт застосовує санкції, за це відповідає наша спецслужба. Відповідно, Іван Баканов повинен пояснювати, чому все відбувається так, як відбувається, і які є підстави для виключення Кіркорова зі списку загроз нацбезпеці. Але всім зрозуміло, що в даному випадку це просто питання інтересів «Кварталу 95″ і особисто Володимира Зеленського, а Баканов просто зробив послугу другу президента», — вважає експерт.

На його думку, санкції як інструмент були б адекватними й ефективними, якби з них не робили ніяких винятків. У ситуації з Кіркоровим їх прибирають тільки тому що він знімався у фільмах разом із Зеленським, а раніше і мав спільні бізнес-інтереси з російським співаком, і це — зовсім інший підхід, який породжує безліч питань.

«Є випадки, коли люди, які повинні були бути під санкціями, якимось чином опиняються в Україні. Звідси у мене питання — а хто, власне кажучи, в ручному режимі контролює ці списки, коли вони з’являться у відкритому доступі, хто безпосередньо бере рішення по ним. Потрібно раз і назавжди навести лад в цьому, поставити крапку, а не залишати можливість для кого-то близького до Банкової персонажа з Росії вирішити питання і «випаруватися» зі списку», — резюмує Кулик.

Його колега Олещук звертає увагу на те, що за час з початку війни з Росією велику роль стали грати не санкції проти російських діячів культури, а реакція українського суспільства на їх перформанси.

«Не впевнений, якого саме ефекту хотіли досягти ініціатори цього інструменту щодо артистів, але на мою думку, зараз набагато більшу роль відіграє реакція суспільства на концерти і гастролі деяких виконавців, вона показує відношення українського суспільства до таких осіб набагато краще, ніж будь-які санкції», — стверджує політолог.

Але як би суспільство в особі активістів не реагувало на виступ умовного Басти, який недавно скакав на одній з київських сцен, воно не може скасувати того, що неможливо боротися з олігархами, корупцією і протистояти РФ, якщо глава держави (або його «квартальне» оточення, що по суті одне і те ж) не може відмовити старому приятелю і заради нього публічно порушує закон.

Джерело

Залишити коментар