3.8 C
Киев
22.11.2021
Image default
Політика

Кінець монобільшості – чому Зеленський втрачає позиції у Верховній Раді

Фото: Апостроф / Олександр Гончаров

Пленарний тиждень, що минув, приніс неприємний сюрприз Зе-команді, удари по якій сиплються мов з рогу достатку. Вперше можна говорити про те, що без «милиць» у вигляді союзників президентська партія не здатна самостійно приймати будь-які рішення.

Буквально протягом кількох днів Банкова почала розсипатися. Ще у вівторок і середу атмосфера в монобільшості була більш-менш розслабленою: у керівництві «слуг» і на Банковій продовжували розраховувати, що створення міжфракційної групи екс-спікера Дмитра Разумкова не матиме негативного ефекту, принаймні так швидко. Але порядок денний і перебіг пленарного засідання Ради в четвер, 18 листопада, показав: монобільшість лишається такою хіба на папері.

Ключову роль у цьому порядку зіграв перенесення на невизначене «потім» низки ключових документів. Серед таких проектів виявився «ресурсний» закон №5600, закон про столицю та проект держбюджету на 2022 рік.

Що ж сталося?

У краху планів Банкової відіграли кілька чинників. По-перше, слід говорити про створення групи Разумкова всередині «Слуги народу» як про серйозний чинник. «Розумківці» показали свою автономію, давши зрозуміти, що не голосуватимуть за те, що потрібно Банковій – тим паче самого Дмитра Разумкова зараз відкрито асоціюють з Рінатом Ахметовим, який воює з Банковою. Які тут загальні голосування? Виключати групу Разумкова «слуги» не стануть — інакше більшість розвалиться де-юре, тому можна саботувати відкрито.

По-друге, без 21 «розумківця» неможливо зібрати 226 голосів «слуг». Раніше у разі проблем недостатню кількість «штиків» добирали за рахунок груп-сателітів «Довіра» та «За майбутнє». Здається, тепер у Банкової з’явилися проблеми. Група Ігоря Коломойського та його тезки та партнера Ігоря Палиці «За майбутнє» поки що голосує разом зі «слугами», а от у «Довірі» явно образилися на владу – через недотримання домовленостей.

Про образи яскраво свідчать активність одного з впливових членів «Довіри» Сергія Шахова у походах на опозиційні телеканали, де він голосно скаржиться на «антинародну політику влади». Щоправда, відповідь з Банкової не забарилася: у понеділок, 22 листопада, Офіс генпрокурора повідомив про підозру нардепа Сергія Шахова за матеріалами розслідування НАБУ та САП про недекларування активів громадянської дружини на 60 мільйонів гривень.

Спостерігачі стверджують, що причина протистояння досить прозаїчна: влада порушила домовленість із «Довірою» щодо законопроекту №5289 про спрощення публічних закупівель для місцевих громад, який дозволяв би закуповувати низку товарів на суму до 200 тис грн прямими договорами, минаючи «Прозорро». Більшість дала лише 137 голосів за цей документ. Окрім «зливу» важливого голосування для групи, що складається з мажоритарників, Зеленський звільнив близького до її бенефіціарів голову Закарпатської ОДА Анатолія Полоскова.

По-третє, у монобільшості, як відомо, досить багато неформальних груп впливу зі своїми зв’язками та інтересами. Серед них є і відома група Павлюка. Поки вона відкрито не завалює голосування «слуг», але турбулентність, що посилюється в монобільшості, може спонукати «павлюківців» до торгів за певні «плюшки» на додаток до тих, якими їх нібито балує Рінат Леонідович.

Словом, невизначеність із підтримкою ініціатив влади може спонукати групи-сателіти монобільшості та «групи за інтересами» всередині «слуг» до дефрагментації. Звісно, остаточно зрозумілою доля більшості стане зрозумілою у грудні, коли знову спробують проголосувати відкладені проекти. Але чи вистачить «плюшок» у Офісу президента для всіх охочих? Не факт…

Джерело

Залишити коментар