4.3 C
Киев
27.04.2021
Image default
Політика

Чи можлива зустріч Зеленського і Путіна

Володимир Зеленський Фото: president.gov.ua

Київ і Москва опинилися на роздоріжжі. Кремль, у всякому разі поки, не пішов на військову ескалацію, а Офіс президента Володимира Зеленського ігнорує вимогу Володимира Путіна вести «прямі переговори» з донецьким і луганським бойовиками. Сторони намагаються нав’язати один одному невигідні позиції, зображуючи перед європейцями прихильність «мирному процесу». Як саме Офіс президента і Кремль намагаються переграти один одного, читайте в матеріалі «Апострофа».

«Зустріч відбудеться»?

У понеділок, 26 квітня, Володимир Зеленський під час візиту на ЧАЕС заявив про підготовку зустрічі Володимиром Путіним, уточнивши, що поки дата і місце не визначені.

«Все йде до того, що ця зустріч відбудеться. Я дійсно запропонував зустрітися на Донбасі. Президент РФ підтвердив бажання зустрітися, але запропонував в Москві. Я дав завдання керівнику ОП, щоб він з’єднався з адміністрацією президента Путіна, щоб вони дійшли згоди, знайшли місце або місто, де ми могли б зустрітися», — сказав глава держави.

Пропозицію зустрітися на Донбасі Володимир Зеленський озвучив 20 квітня, звернувшись до російського президента особисто. Відповідь надійшла через пару днів, коли Володимир Путін під час бесіди з невизнаним президентом Білорусі Олександром Лукашенком заявив, що Києву слід говорити про мир на Донбасі безпосередньо з бойовиками ОРДЛО. Для обговорення «двосторонніх відносин» Володимир Путін запросив українського президента до Москви.

Нинішню пропозицію Володимира Зеленського з приводу зустрічі на Донбасі в Кремлі поки не коментують. «Ніяких деталей можливої зустрічі Путіна і Зеленського поки немає», — заявив прес-секретар Путіна Дмитро Пєсков.

«Шанси, що зустріч (Зеленського і Путіна — «Апостроф») відбудеться, невеликі. Сторони займаються «політичним айкідо», намагаючись переграти один одного. Зеленський запрошує Путіна на Донбас, щоб показати, що війна йде РФ з Україною, якщо Путін не приїжджає, значить він не хоче миру. Кремль у відповідь каже: ведіть переговори з Донецьком і Луганськом, а питання, що стосуються двосторонніх відносин (теми російської мови або церкви) будемо обговорювати в Москві. Зеленський, реагуючи на слова Путіна, відповідає: мовляв, дивіться, росіяни не відмовляються від зустрічі, даю доручення Єрмаку її організувати. Ми спостерігаємо інформаційну гру, а не підготовку до зустрічі», — пояснив «Апострофу» керівник Українського інституту політики Руслан Бортник.

«Розширення формату»

Публічна позиція Офісу президента залишається незмінною: діалогу з кремлівськими маріонетками з ОРДЛО не буде. Таку позицію Володимир Зеленський підтвердив в інтерв’ю для «Financial Times». Він також запропонував змінити Мінські угоди і розширити «Нормандський формат».

«Зараз я беру участь в процесі, який був розроблений до мене. Мінський процес в цій ситуації повинен бути більш гнучким. Він повинен служити цілям сьогоднішнього дня, а не минулого», — заявив Володимир Зеленський. Він також зазначив, що є два варіанти: скорегувати «Мінськ» або використовувати інший переговорний формат.

Як варіант — розширення складу «нормандської групи», до якої, за версією Володимира Зеленського, можуть приєднатися США, Канада і Великобританія.

«Хід думок правильний. США і Велику Британію як підписантів Будапештського меморандуму варто було б залучити до переговорів ще минулій владі. Суть не в тому, щоб їх публічно запросити і чекати. Києву слід знаходити аргументи на користь того, щоб американці, канадці і британці вирішили увійти в переговорний формат. Слід на конкретних прикладах показувати, що РФ несе загрозу їм усім, а не тільки Україні. В такому випадку буде все одно, що говорить Москва, згодні вони на розширення нормандського формату чи ні. Якщо Захід наполягатиме на своєму, то буде ситуація, аналогічна «впливу» РФ на держави ОПЕК, які приймають рішення, а Москва змушена підкорятися», — сказав в бесіді з «Апострофу» керівник Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.

Заяву українського президента варто розглядати, в тому числі, як відповідь на вимогу Кремля вести «прямі переговори» з так званими бойовиками з «ДНР» і «ЛНР». Про це спочатку заговорив Путін, а потім повторив заступник голови адміністрації президента РФ Дмитро Козак, запропонувавши провести на Донбасі зустріч в «нормандському форматі» але за участю бойовиків. Судячи з усього, Володимира Зеленського такий формат переговорів «Нормандії» не влаштовує.

«Кластери» Єрмака

Поки, якщо вірити главі Офісу президента Андрію Єрмаку, радники лідерів «нормандської четвірки» намагаються узгодити так звані «кластери» — кроки по реалізації Мінських угод.

«Це логічно розставлені кроки, які починаються від початкових кроків з безпеки, пов’язаних з розмінуванням, розведенням, відведенням важкого озброєння, і аж до проведення місцевих виборів», — заявив Андрій Єрмак в недавньому інтерв’ю LIGA.net. За його словами, якщо кластери будуть узгоджені, то «з додаванням дат і термінів це може перетворитися в дорожню карту».

Які «кластери» пропонує Офіс президента, Андрій Єрмак не уточнив, і в цьому вся заковика. Адже спочатку «кластери», які глава ОП обговорював з росіянами і європейцями, припускали весь набір кремлівських «хотєлок». Включаючи і проведення місцевих виборів в ОРДЛО до виведення російського окупаційного контингенту. Чи залишився цей пункт в нинішній редакції «кластерів» — велике питання.

«Така послідовність кроків (спочатку вибори, а потім передача кордону) не суперечить Мінським угодами. Проблема саме в тому, що ми їх підписали, але вони нам невигідні. У них мова йде про вибори до передачі контролю над кордоном. Проблема саме в цій пастці. Україна підписала угоду. Відмовитися від них ми не можемо, щоб нас не звинуватили в зриві мирного процесу, а й виконувати угоди побуквенно не хочемо, оскільки це загрожує серйозними проблемами», — говорить «Апострофу» політичний експерт Українського інституту майбутнього Ілія Куса.

Дипломатичні ігри навколо можливої зустрічі президентів Зеленського і Путіна, спроби переформатувати «нормандський формат» і історія з «кластерами» мають загальну основу: прагнення Києва вирватися з пастки Мінських угод. Росіянам при цьому досить просто сидіти і спостерігати, як Київ намагається схилити Захід до ревізії домовленостей, розуміючи, що європейці, швидше за все, на це не підуть.

Джерело

Залишити коментар