10 C
Киев
10.04.2021
Image default
Політика

Боротьба з контрабандою — чому Зеленський не зачепив своїх — Новини України

Контрабанда Фото: dpsu.gov.ua

Ідея влади розпочати «санкційну війну» проти великих контрабандистів на перший погляд здається досить позитивною. Однак рішення зодягли в сумнівну юридичну форму, і — що найнеприємніше — почали виникати підозри, що низка комерсантів змогла уникнути санкцій, користуючись близькістю до керівництва Офісу президента і верхівки «Слуги народу», а також позбулася конкурентів на «ринку» контрабанди. Хто саме врятувався від санкцій, а також до чого може призвести юридична легковажність влади, читайте в матеріалі «Апострофа».

«Економічний тероризм»

Рада національної безпеки і оборони України (РНБО) на минулому тижні схвалила черговий пакет санкцій. Президент Володимир Зеленський, інформуючи про чергові санкції, заявив, що особи, викриті в незаконному продажі стратегічних підприємств, природних ресурсів та високих посад, нарешті отримують по заслугах. Тепер, як запевнив президент, рука влади дотяглася до великих ділків-контрабандистів.

«Це економічний тероризм проти України. За розрахунками експертів, збитки через контрабанду становлять 300 млрд гривень, що недоотримав держбюджет. Сьогодні вперше в історії України введені персональні санкції, зокрема, заблоковані активи, майно осіб, яких за аналітичними даними апарату РНБО та за даними СБУ, можна назвати топ-10 української контрабанди… Це перша десятка, але точно не остання», — заявив глава держави.

Контрабанда або, висловлюючись формально, незаконне переміщення товарів через кордон — одне з найбільших джерел незаконного збагачення і топової корупції. Сума збитку, озвучена президентом Зеленським, як кажуть експерти, не є остаточною.

«Збиток в 300-350 млрд гривень — це тільки видима частина, яку можна обчислити по зниженням митної вартості, виробництву і споживанню тютюнових виробів, алкоголю. У реальності щорічно бюджет втрачає суму, як мінімум, вдвічі більше через інші «коридори» на митниці», — пояснив в коментарі «Апострофу» керівник Комітету економістів України Андрій Новак.

Спочатку Володимир Зеленський не назвав, хто саме з великих ділків потрапив під роздачу; але вже скоро в ЗМІ просочилися імена фігурантів списку санкцій. Серед них були персони, які давно мають імідж учасників тіньового імпорту: Іван Бокало, Валерій Пересоляк, Юрій Кушнір, Олександр Ерімічук, Орест Фірманюк, Вадим Альперін, Олександр Чудаков, Віктор Шерман, Олександр Кравченко та Володимир Дідух.

Юридичні нестиковки

Якщо санкції РНБО проти скандального кума президента РФ і голови політради ОПЗЖ Віктора Медведчука були сприйняті суспільством як покарання за антиукраїнську діяльність, то з санкціями проти топ-контрабандистів реакція була не настільки однозначною.

По-перше, тема контрабанди лише опосередковано пов’язана з викликами, на які повинен реагувати Рада нацбезпеки.

Боротьба з контрабандою - чому Зеленський не зачепив своїх - Новини України

Засідання РНБОФото: president.gov.ua

«Санкції РНБО — «дивний» інструмент по боротьбі з контрабандою, оскільки це не питання національної безпеки. З юридичної точки зору, рішення сумнівне, оскільки під санкції потрапили громадяни України. Для боротьби з контрабандою необхідні системні та інституційні зміни. В тому числі, перезавантаження судової системи. Офіс президента, розуміючи, що інституційні реформи не принесуть зростання рейтингів тут і зараз, махає шашкою. Основній масі населення такий підхід подобається, оскільки укладається в логіку «простого українця», який вважає, що проти «негідників» всі засоби гарні», — зазначив у розмові з «Апострофом» старший економіст CASE Україна Володимир Дубровський.

По-друге, закон про санкції не містить прямої норми про те, що обмежувальні заходи можуть бути введені проти громадян України. Частина 2 ст. 1 закону вказує, що санкції застосовуються проти «іноземної держави, іноземної юридичної особи, юридичної особи, яка перебуває під контролем іноземної юридичної особи або фізичної особи-нерезидента, іноземців, осіб без громадянства, а також суб’єктів, які здійснюють терористичну діяльність».

«Санкції — інструмент боротьби з суб’єктами, які знаходяться в іншій юрисдикції і проти яких влада не може застосувати легальні інструменти, що використовуються всередині країни. Коли санкції застосовуються проти правопорушників, які перебувають в межах нашої юрисдикції, то виходить, що ми або не віримо в силу закону, або ж підтверджуємо, що легальні процедури в країні не працюють. На цьому тлі версія про те, що мова йде про переділ ринку контрабанди має під собою підстави. Прізвища контрабандистів, проти яких санкції не були введені, добре відомі правоохоронцям. І це вказує на вибірковий підхід при введенні санкцій», — сказав «Апострофу» директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.

Тут прихильники «рішучих заходів» можуть кивнути на «папєрєдників». Петро Порошенко під час перебування президентом своїм указом від 28 квітня 2017 року року ввів в дію рішення РНБО про санкції. Список складався з 1228 людей, серед яких були і громадяни України. Тут слід мати на увазі, що законність того указу президента Порошенка також може викликати питання.

«Своїх» не чіпали?

Ще один момент, який насторожив спостерігачів, полягає в персоналіях, які не включені в санкційний список.

«Указ президента про санкції проти 10 контрабандистів став подією зовсім не через прізвища, на яких накладено санкції. Найскандальніше — в результаті корупційних домовленостей з тексту указу були викреслені прізвища всіх спонсорів «Слуги народу» — понад 10 інших підозрюваних в контрабанді уникли санкцій. Реально, цей казус має розслідувати НАБУ — адже це подавалося з помпою, як рішучий удар по верхівці контрабандистів. А насправді, на верхівці контрабандних схем зараз — керівництво Офісу президента, СБУ та партії Слуга народу», — вважає головний редактор видання Цензор Юрій Бутусов .

За версією, що «гуляє» в ЗМІ, кінцевими бенефіціарами переділу тіньового ринку можуть бути член політради «Слуги народу» Вадим Слюсарев та його партнер Сергій Іванов. Вадим Слюсарев раніше служив в Держприкордонслужбі, керував прикордонним пунктом «Гоптівка», а Сергій Іванов одночасно з ним керував митницею «Гоптівки».

Боротьба з контрабандою - чому Зеленський не зачепив своїх - Новини України

Вадим СлюсаревФото: zn.ua

«За даними джерел, Слюсарев та Іванов проявляють великий інтерес до теми контрабанди сигарет з Російської Федерації та з окупованих територій до Європейського союзу», — зазначив Юрій Бутусов. За його версією, окремі функціонери з ОП не включили в санкційний список імена Слюсарева і Іванова, а також їх партнерів — Сергія Сердюка і Дениса Аминева.

Також у ЗМІ писали, що під санкціями повинен був опинитися підприємець Максим Бабич, але за нього нібито «попросив» Борис Шефір — рідний брат помічника президента Сергія Шефіра. Бізнесмена Олександра Акста прибрали зі списку санкцій, як повідомив Юрій Бутусов, на прохання голови СБУ Івана Баканова.

Претензії прозвучали на адресу одного зі спонсорів «Слуги народу» Іллі Павлюка, якого запідозрили в тому, що він руками РНБО розправляється з конкурентами по тіньовому бізнесу.

«Це конкурентів вибивають і ворогів Павлюка. Ось Юра Кушнір — я його знаю особисто, я родом з Чернівецької області — його давній ворог», — в ефірі Апостроф TV розповів колишній голова Луганської і Закарпатской ОДА Геннадій Москаль.

Міна уповільненої дії

І хоча після засідання РНБО від виконання посадових обов’язків відсторонили понад 100 працівників Державної митної служби (серед них — 17 керівників митниць і митних постів), в цілому, як відзначають фахівці, мова в даному випадку не йде про системну боротьбу з контрабандою. Керівництво Офісу президента і «Слуги народу», продавлюючи санкції проти конкуруючих бізнесменів (яких ОП оголосив топ-контрабандистами), закладає під себе міну сповільненої дії.

«РНБО замінив собою судову і виконавчу владу, а також правоохоронні органи. Рано чи пізно такі рішення почнуть скасовувати в судах. Тактично все це веде до розсипання влади, а стратегічно — до юридичного переслідування учасників цього процесу по завершенню політичного циклу, коли вони залишать свої пости», — говорить в бесіді з «Апострофом» керівник Українського інституту політики Руслан Бортник.

Є ще один варіант розвитку подій: якщо інформація про те, що керівництво Офісу президента і верхівка «Слуги народу» рятували «своїх» контрабандистів підтвердиться, то це призведе до дискредитації влади, а також масштабної критики санкцій як політичного інструменту. І можна не сумніватися, що постраждалі контрабандисти обов’язково постараються «покачати» ситуацію проти влади, яка вирішила закрити їх «бізнес» на догоду їх більш удачливим конкурентам.

Джерело

Залишити коментар